Стая - Сергей Жуков, Женя Рассказова

Знаю, как Тебе, милый тяжело.

Знаю, что в пути повредил крыло.

К нам приходят сны, отдохни с пути.

И на рассвете мы вместе улетим.

Я ждала и верила, но так Тебя и не дождалась.

К солнцу, к небу, к облакам взлетаю без Тебя!

Где же Твои крылья?

Видишь, я уже летаю!

Где же Твои крылья?

Что с Тобой, родная, почему Ты не взлетаешь?

Где же Твои крылья?

Я так по Тебе скучаю!

Где же Твои крылья?

Торопись любимый, ведь Ты не догонишь стаю!

Торопись родная, ведь Ты не догонишь стаю!

Ведь ты не догонишь стаю!

Знаю, что Тебе расставаться жаль.

В сердце пустота, а в душе печаль.

Знаю, Ты со мной, хоть за семь морей.

Но как же мне летать без Тебя теперь?

Я ждала и верила, но так Тебя и не дождалась.

К солнцу, к небу, к облакам взлетаю без Тебя!

Где же Твои крылья?

Видишь, я уже летаю!

Где же Твои крылья?

Что с Тобой, любимый, почему Ты не взлетаешь?

Где же Твои крылья?

Я так по Тебе скучаю!

Где же Твои крылья?

Торопись родная, ведь Ты не догонишь стаю!

Торопись родная, ведь Ты не догонишь стаю!

Ведь ты не догонишь стаю!

Я ждала и верила, но так Тебя и не дождалась.

К солнцу, к небу, к облакам взлетаю без Тебя!

Где же Твои крылья?

Видишь, я уже летаю!

Где же Твои крылья?

Что с Тобой, родная, почему Ты не взлетаешь?

Где же Твои крылья?

Я так по Тебе скучаю!

Где же Твои крылья?

Торопись любимый, ведь Ты не догонишь стаю!

Торопись родная, ведь Ты не догонишь стаю!

Ведь ты не догонишь стаю!

Знаю, як Тобі, милий тяжко.

Знаю, що в дорозі пошкодив крило.

До нас приходять сни, відпочинь зі шляху.

І на світанку ми разом полетимо.

Я чекала і вірила, але Тебе і не дочекалася.

До сонця, до неба, до хмар злітаю без Тебе!

Де ж Твої крила?

Бачиш, я вже літаю!

Де ж Твої крила?

Що з Тобою, рідна, чому Ти не злітаєш?

Де ж Твої крила?

Я так за тобою сумую!

Де ж Твої крила?

Поспішай коханий, адже Ти не доженеш зграю!

Поспішай рідна, адже Ти не доженеш зграю!

Адже ти не доженеш зграю!

Знаю, що Тобі розлучатися шкода.

У серці порожнеча, а в душі смуток.

Знаю, Ти зі мною, хоч за сім морів.

Але як же мені літати без Тебе тепер?

Я чекала і вірила, але Тебе і не дочекалася.

До сонця, до неба, до хмар злітаю без Тебе!

Де ж Твої крила?

Бачиш, я вже літаю!

Де ж Твої крила?

Що з Тобою, коханий, чому Ти не злітаєш?

Де ж Твої крила?

Я так за тобою сумую!

Де ж Твої крила?

Поспішай рідна, адже Ти не доженеш зграю!

Поспішай рідна, адже Ти не доженеш зграю!

Адже ти не доженеш зграю!

Я чекала і вірила, але Тебе і не дочекалася.

До сонця, до неба, до хмар злітаю без Тебе!

Де ж Твої крила?

Бачиш, я вже літаю!

Де ж Твої крила?

Що з Тобою, рідна, чому Ти не злітаєш?

Де ж Твої крила?

Я так за тобою сумую!

Де ж Твої крила?

Поспішай коханий, адже Ти не доженеш зграю!

Поспішай рідна, адже Ти не доженеш зграю!

Адже ти не доженеш зграю!