Ала кетпедің - Жанар Дұғалова

Көрдім бүгін, көрдім тағы

Жылытты оның құшағы сені

Көз алмай маған қарадың

Қасыма кеп, айта алмадың нені?

Кімбіз енді біз бір-бірімізге?

Кімбіз?

Оны біз өзіміз білмейміз.

Үнсіз екеуміз бір-бірімізді,

Қиялдан ғана іздейміз.

Жаным, не істейміз?

Сезімімді неге ала кетпедің,

Үмітім боп (болып) жанған?

Елесіңді неге ала кетпедің,

Жанарымда қалған?

«Маxаббатың мұңын ала кет!»

- дедім,

«Сағыныштың үнін ала кет, ала кет!»

- дедім.

Ала кетпедің, жаным

Неге ала кетпедің?!

Көрдің тағы, көрдің мені...

«Бағым» -деп жүрсем де өзгені, сенбе!

(көзіме, тек көзіме сен!)

Бір өзің мәңгі тілегім,

Болсам да алыс, жүрегім сенде.

Кімбіз енді біз бір-бірімізге?

Кімбіз?

Оны біз өзіміз білмейміз

Үнсіз екеуміз бір-бірімізді,

Ұйқысыз түннен іздейміз.

Жаным, не істейміз?

Сезімімді неге ала кетпедің,

Үмітім боп (болып) жанған?!

Елесіңді неге ала кетпедің

Жанарымда қалған?!

«Маxаббатың мұңын ала кет!»

- дедім,

«Сағыныштың үнін ала кет, ала кет!»

- дедім!

Ала кетпедің, жаным

Неге ала кетпедің?!

Өткенімді неге ала кетпедің,

Ессіз ғашық еткен?!

Көктемімді неге ала кетпедің,

Бақытым боп (болып) жеткен?

Түстерімнен неге әлі кетпедің?

«Сағыныштың үнін ала кет, ала кет!»

- дедім.

Ала кетпедің жаным,

Неге ала кетпедің?

Я сьогодні побачив, я побачив знову

Його обійми зігрівають тебе

Ти дивився на мене, не відриваючи очей

Чого ти не міг мені сказати?

Хто ми зараз один для одного?

Хто ми?

Ми цього не знаємо.

Ми мовчки цілували один одного,

Ми шукаємо лише фантазію.

Любий, що нам робити?

Чому ти не прийняв мої почуття,

Горить моя надія?

Чому ти не взяв свого привида,

Що від мене залишилося?

«Забери печаль кохання!»

- Я сказав,

«Візьміть звук ностальгії, візьміть!»

- Я сказав.

Ти не взяв, любий

Чому ти не взяв?!

Ти побачив мене знову, ти побачив мене...

Не вірте мені, коли я кажу: «Мені пощастило»!

(в моїх очах, тільки ти в моїх очах!)

Бажаю тобі всього найкращого,

Хоч я далеко, моє серце в тобі.

Хто ми зараз один для одного?

Хто ми?

Ми цього не знаємо

Ми мовчки цілували один одного,

Шукаю безсонну ніч.

Любий, що нам робити?

Чому ти не прийняв мої почуття,

Моя надія горить?!

Чому ти не взяв свою ілюзію

Залишився зі мною?!

«Забери печаль кохання!»

- Я сказав,

«Візьміть звук ностальгії, візьміть!»

- Я сказав!

Ти не взяв, любий

Чому ти не взяв?!

Чому ти не забрав моє минуле,

Шалено закохатися?!

Чому ти не взяв мою весну,

Мені пощастило?

Чому ти ще не залишив мої кольори?

«Візьміть звук ностальгії, візьміть!»

- Я сказав.

Ти не взяв, моя люба,

Чому ти не взяв?