Metamorphosis III. Union - Zero Hour

Lying on broken ground in the shadows never to be found

Her daylight’s night her world is cold

Her spirit’s lost a soul was sold

A memory from birth or was it just a dream

For in this world nothing is as it seems

His somber face passes by feigns disgrace and dares to try

Offering a word gets blank surprise

Offering herself he complies

He lifts her up she withers in his hands

No words spoken for eyes understand

He lifts her up to carry her away from the darkness to the light of day

Across the fields of souls forgot through mountains of pain

To the place paradise lost through the driving rain

He sheltered she but they did not know that she gave him life and so now he

must go

Лежачи на розбитій землі в тіні, яку ніколи не знайти

Вдень її світ холодний

Її дух втратив душу було продано

Спогад від народження чи це був просто сон

Бо в цьому світі нічого не так як здається

Його похмуре обличчя проходить повз, прикидається ганьбою й наважується спробувати

Запропонування слова стає порожнім сюрпризом

Пропонуючи себе, він підпорядковується

Він піднімає її вона в’яне в його руках

Немає слів, сказаних для розуміння очей

Він піднімає ї , щоб винести її з темряви до світла дня

По полях душ забутих через гори болю

До місця, втраченого під проливним дощем

Він прихистив її, але вони не знали, що вона дала йому життя, а тепер і він

мушу йти