Eendjes Voeren - Zazi

de laatste tijd had mams een manie

om maar naar het park te gaan

elke middag trok mijn mammie

mij mijn warmste kleertjes aan

'want', zei mammie, 'in de winter,

geven wij de eendjes brood

anders gaan die lieve eendjes

allemaal van de honger dood'

onderweg liep zij steeds vlugger

ik hield haar maar met moeite bij

ik kwam in het park, buiten adem

maar mams was opgelucht en blij

zij gaf mij het plastic zakje

waar het eendenbrood in zat

en dan ging ik naar het wak toe

terwijl mammie op een bankje zat

terwijl ik de eendjes brood moest voeren

praatte zij met een meneer

die meneer was blijkbaar grappig

en hij was er telkens weer

net als de zwaan en bij het voeren

stond dat beest altijd vooraan

vaak begon hij kwaad te blazen

ook al had ik niks gedaan

eenmaal heeft de zwaan gebeten

mijn handje deed toen heel erg zeer

ik hoorde mammie schaterlachen

om die grappige meneer

toen moest ik nog veel harder huilen

mammie had geen oog voor mij

terwijl ik naar het bankje holde

maakte mams haar handen vrij

die meneer heet nu oom Stefan

we wonen in zijn huis

soms voel ik me heel verdrietig

maar we blijven 's middags thuis

zondagmiddag komt mijn pappie

die wil met mij naar 't park toe gaan

en dan durf ik niet te zeggen

dat ik bang ben voor de zwaan

останнім часом у мами була манія

просто піти в парк

кожного дня моя мама тягнула

одягни мій найтепліший одяг

бо, - сказала мама, - взимку,

даємо качкам хліб

інакше ті солодкі качки підуть

всі померли від голоду

по дорозі вона йшла все швидше й швидше

Мені було важко встигати за нею

Я увійшов у парк, задихавшись

але мама відчула полегшення і щаслива

вона дала мені поліетиленовий пакет

який містив качиний хліб

а потім пішов до нори

поки мама сиділа на лавці

а мені довелося годувати качок хлібом

вона розмовляла з джентльменом

той джентльмен був, мабуть, смішним

і він був там знову і знову

так само, як лебідь і під час годування

той звір завжди був попереду

часто він почав сердито дмухати

хоча я нічого не зробив

одного разу лебідь вкусив

у мене тоді дуже боліла рука

Я почув, як мама розреготалася

через того смішного джентльмена

потім я заплакала ще дужче

Мама не дбала про мене

а я побіг до лавки

Мама звільнила руки

цього пана тепер звуть дядько Стефан

ми живемо в його будинку

іноді мені дуже сумно

але ми сидимо вдома вдень

мій тато прийде в неділю вдень

він хоче піти зі мною в парк

а потім я не смію сказати

що я боюся лебедя