Transmission 1: I Saw the End - ZAO

I saw the end

In the beginning

A vision of a wheel spinning unbound

I saw the sky

Consuming itself

The air was vacant and absent of sound

Unbroken consciousness amends

Abide in smoldering inverted pyres

Whisper to us from futures past

Reveal to us our own true form

Within the minds darkness

There lies a doorway

A mirror that does not cast forth a reflection

Formed in a forge not made by man

It’s frame not cast by human hands

Those able to gaze beyond its surface

Trembling they’ll shatter and pass through

For we’re called, called, called to join the parade

The one in which we all must march as our true fears are displayed

It calls, calls, calls, calls from the void

It’s voice echoes from within the space where creation was destroyed

Я бачив кінець

Спочатку

Бачення колеса, що обертається незв’язаним

Я бачив небо

Споживає себе

Повітря було порожнім і без звуку

Непорушена свідомість виправляється

Перебувати в тліючих перевернутих вогнищах

Шепіти нам із минулого майбутнього

Відкрийте нам нашу власну справжню форму

Всередині свідомості темрява

Там лежить дверний отвір

Дзеркало, яке не відбиває відображення

Сформований у кузні, створеній не людиною

Це рамка, створена не руками людей

Ті, хто може дивитися за межі його поверхні

Тремтячи, вони розіб’ються і пройдуть

Бо нас кличуть, кличуть, кличуть приєднатися до параду

Той, у якому ми всі повинні марширувати, коли відображаються наші справжні страхи

Воно дзвонить, дзвонить, дзвонить, кличе з порожнечі

Його голос лунає з простору, де було знищено творіння