По касательной - Zambezi

Нас по касательной отбрасывает в сторону,

За рамки общепринятые, катимся под гору мы;

И вроде невесомые мысли, но сильней,

Свои ошибки заставляют быть мудрей.

Не спеши, за спинами только руины;

Плачь весны и песни грустные летят с бобины.

Молоды и беззаботны, как ветер независимы, —

Поем про дым и видим сны.

В танце расскажет мне историю свою,

Я третий день не пью, — я обещал, терплю!

И без причины все в окно смотрю, —

А там весна, там жизнь ключом, пойду, пройдусь…

Пойду, пройдусь… Там весна…

Припев:

Не растерять бы все силы раньше времени;

Ремни затянуты, но надо быть уверенней!

Как получилось так, что я остался сам здесь?

Не растерять бы все силы раньше времени;

Ремни затянуты, но надо быть уверенней!

Как получилось так?

Времена года не существуют,

Вас что-то волнует, а меня — точно нет!

Кто-то, кого-то, к кому-то ревнует, —

После себя, оставляя лишь бред.

Постой, все мои числа в ноль,

Разрезан ровно вдоль взмахом руки.

Голова варит слова, боли, муки,

Оставь меня, и сегодня не тронь.

А любознательным — мы побреем головы

Наголо, в наглую…

Пусть не суют свой нос в не свои дела,

Кому какое дело, что я третий день не пью?

Припев:

Не растерять бы все силы раньше времени;

Ремни затянуты, но надо быть уверенней!

Как получилось так, что я остался сам здесь?

Не растерять бы все силы раньше времени;

Ремни затянуты, но надо быть уверенней!

Как получилось так?

Нас по дотичну відкидає в бік,

За рамки загальноприйняті, котимося під гору ми;

І начебто невагомі думки, але сильніше,

Свої помилки змушують бути мудрішими.

Не поспішай, за спинами тільки руїни;

Плач весни та пісні сумні летять із бобіни.

Молоді і безтурботні, як вітер незалежні,—

Співаємо про дим і бачимо сни.

В танці розповість мені історію свою,

Я третій день не п'ю,— я обіцяв, терплю!

І без причини все у вікно дивлюся,

А там весна, там життя ключем, піду, пройдуся…

Піду, пройдусь... Там весна...

Приспів:

Не розтривати би всі сили раніше часу;

Ремені затягнуті, але треба бути впевненішим!

Як вийшло так, що я залишився сам тут?

Не розтривати би всі сили раніше часу;

Ремені затягнуті, але треба бути впевненішим!

Як вийшло так?

Пори року не існують,

Вас щось хвилює, а мене — точно ні!

Хтось, когось, до когось ревнує,—

Після себе, залишаючи лише марення.

Стривай, всі мої числа в нуль,

Розрізаний рівно вздовж помахом руки.

Голова варить слова, болі, муки,

Залиш мене, і сьогодні не чіпай.

А допитливим — ми побреем голови

Наголо, в нахабну ...

Нехай не сунуть свій ніс у не свої справи,

Кому яка справа, що я третій день не п'ю?

Приспів:

Не розтривати би всі сили раніше часу;

Ремені затягнуті, але треба бути впевненішим!

Як вийшло так, що я залишився сам тут?

Не розтривати би всі сили раніше часу;

Ремені затягнуті, але треба бути впевненішим!

Як вийшло так?