Air Tuapse - ЗАМАЙ

И мы взлетим с тобой легко, как Air Tuapse

Мою роль сыграет Мягков, твою — Эльза Триоле

Посадочный талон оторван, бирка на багаже,

Но вот загвоздка — такой авиакомпании нет

Снег падал на пустырь, и мосты сожжены

Ты была в статусе будущей моей бывшей жены

Я был под градусом или дым, на ужин обрыдлый

Заебавший конфликт — жестокие игры

Я валюсь у твоих ног, я боюсь, что не смог

Бы убить тебя с лицом белым, будто бы листок

На котором ничего, похороны — Иезекииль

Эта полоса в снегу — пристегните ремни!

И мы взлетим с тобой легко, как Air Tuapse

Мою роль сыграет Мягков, твою — Эльза Триоле

Посадочный талон оторван, бирка на багаже,

Но вот загвоздка — такой авиакомпании нет

Песенка бьётся в висок, поётся тяжко

Снег прошёл, дышу легко, ещё одна затяжка

В эту зиму отращу себе мех, как у яка

Хоть урод, как Шулико, талант, как Кукояка

Я в Милан — убивать, ты веган, только блядь

Питекантроп, и рад, я ебал твою мать

Минул год, на день седьмой я понял, что умру

Сорок песен — это больше, чем я написать могу

И мы взлетим с тобой легко, как Air Tuapse

Мою роль сыграет Мягков, твою — Эльза Триоле

Посадочный талон оторван, бирка на багаже,

Но вот загвоздка — такой авиакомпании нет

Чего он искал во мне?

Любви не столько, сколько удовлетворения тщеславия.

Да, в нём было торжество тщеславного успеха.

Разумеется, была и любовь,

но большая доля была гордость успеха.

Он хвастался мной.

Теперь это прошло,

гордиться нечем.

Не гордиться, а стыдиться.

Он взял от меня всё, что мог,

и теперь я не нужна ему.

Он тяготится мной и старается не быть в отношении

меня бесчестным.

Да, того вкуса уже нету для него во мне, и если я уеду от него,

он в глубине души будет рад.

Моя любовь все делается страстнее и себялюбивее,

а его все гаснет и гаснет, и вот отчего мы расходимся.

И помочь этому нельзя.

У меня все в нем одном, и я требую, чтоб он весь больше и больше отдавался мне.

А он все больше и больше хочет уйти от меня.

Если б я могла быть

Чем-нибудь, кроме любовницы, страстно любящей одни его ласки;

но я не могу и не

хочу быть ничем другим.

И я этим желанием возбуждаю в нем отвращение,

а он во мне злобу, и это не может быть иначе

Если он, не любя меня, из долга будет добр, нежен ко мне, а того не будет,

чего я хочу, да это хуже в тысячу раз даже, чем злоба!

Это — ад!

А это-то и есть.

Он уж давно не любит меня.

А где кончается любовь,

там начинается ненависть

Этих улиц я совсем не знаю.

Горы какие-то, и все дома, дома… И в домах все

люди, люди… Сколько их, конца нет, и все ненавидят друг друга.

Мы жизнью расходимся, и я делаю его несчастье, он мое, и переделать ни его,

ни меня нельзя.

Все попытки были сделаны, винт свинтился.

Разве все мы не

брошены на свет затем только, чтобы ненавидеть

Друг друга и потому мучать себя и других?

Я тоже думала, что любила его и

умилялась над своей нежностью.

А жила же я без него, променяла же его на другую

любовь и не жаловалась на этот обмен, пока удовлетворялась этой любовью

Господи, прости мне всё

І ми злетимо з тобою легко, як Air Tuapse

Мою роль зіграє Мягков, твою — Ельза Тріоле

Посадковий талон відірваний, бірка на багажі,

Але ось загвоздка — такої авіакомпанії немає

Сніг падав на пустир, і мости спалені

Ти була в статусі майбутньої моєї колишньої дружини

Я був під градусом або дим, на вечерю обридлу

Конфлікт, що заїхав,— жорстокі ігри

Я валюся біля твоїх ніг, я боюся, що не зміг

Бути вбити тебе з обличчям білим, ніби листок

На якому нічого, похорон — Єзекіїль

Ця смуга в снігу - пристебніть ремені!

І ми злетимо з тобою легко, як Air Tuapse

Мою роль зіграє Мягков, твою — Ельза Тріоле

Посадковий талон відірваний, бірка на багажі,

Але ось загвоздка — такої авіакомпанії немає

Пісенька б'ється в скроню, співається тяжко

Сніг пройшов, дихаю легко, ще одна затяжка

Цієї зими відрощу собі хутро, як у якої

Хоч виродок, як Шулико, талант, як Кукояка

Я в Мілан — вбивати, ти веган, тільки блядь

Пітекантроп, і рад, я ебал твою матір

Минув рік, на день сьомий я зрозумів, що помру

Сорок пісень - це більше, ніж я написати можу

І ми злетимо з тобою легко, як Air Tuapse

Мою роль зіграє Мягков, твою — Ельза Тріоле

Посадковий талон відірваний, бірка на багажі,

Але ось загвоздка — такої авіакомпанії немає

Чого він шукав у мені?

Любові не стільки, скільки задоволення марнославства.

Так, у ньому було торжество марнославного успіху.

Зрозуміло, було і любов,

але велика частка була гордість успіху.

Він хвалився мною.

Тепер це минуло,

пишатися нічим.

Не пишатися, а соромитися.

Він взяв від мене все, що міг,

і тепер я не потрібна йому.

Він тягнеться мною і намагається не бути у відношенні

мене безчесним.

Так, того смаку вже немає для нього в мені, і якщо я уїду від ньому,

він в глибині душі буде радий.

Моє кохання все робиться пристрасніше і себелюбливіше,

а його все гасне і гасне, і от чому ми виходимося.

І допомогти цьому не можна.

У мене все в ньому одному, і я вимагаю, щоб він все більше і більше віддавався мені.

А він все більше і більше хоче піти від мене.

Якщо б я могла бути

Чим-небудь, крім коханки, що пристрасно любить одні його ласки;

але я не можу і не

хочу бути нічим іншим.

І я цим бажанням збуджую в ньому огиду,

а він в мені злобу, і це не може бути інакше

Якщо він, не люблячи мене, з боргу буде добрий, ніжний до мене, а того не буде,

чого я хочу, так це гірше в тисячу разів навіть, ніж злість!

Це ад!

А це і є.

Він уже давно не любить мене.

А де закінчується любов,

там починається ненависть

Цих вулиць я зовсім не знаю.

Якісь гори, і всі будинки, будинки… І в будинках усі

люди, люди… Скільки їх, кінця немає, і всі ненавидять один одного.

Ми життям розходимося, і я роблю його нещастя, він моє, і переробити ні його,

Мене не можна.

Всі спроби були зроблені, гвинт скрутився.

Хіба всі ми не

кинуті на світло потім тільки, щоб ненавидіти

Один одного і потому мучити себе та інших?

Я теж думала, що любила його і

розчулювалася над своєю ніжністю.

А жила ж я без нього, проміняла ж його на іншу

любов і не скаржилася на цей обмін, поки задовольнялася цією любов'ю

Господи, пробач мені все