Elisabeth - Zach Bryan

You ain’t no shrinkin' violent, are you?

And you love to bat your eyelids, don’t you?

You know all the times that I’m ashamed

And all those words you said, misspoken

To all the boys who left you broken

Ain’t no need for placing any blame

'Cause if it wasn’t for you cryin' there

In Ohio just last year

All the love I got would’ve been in vain

So I’ll wake up for work

And tug a little on your shirt

Hope you know the depths I’d go would be insane

For a girl like you who needs trust but needs freedom

Who wants love but would be fine on her own

For a girl like you with her daddy’s mannerisms

And a soft smile makes the distance less alone

In a world that’s full of wanting what is next

I’ll stay here with you, Elisabeth

You are here at just the right time

At twenty-three years, it’s felt like a lifetime

My mama, she must trust you through and through

'Cause she left me with a girl like you

For a girl like you who needs trust but needs freedom

Who wants love but would be fine on her own

For a girl like you with her daddy’s mannerisms

And a soft smile makes the distance less alone

In a world that’s full of wanting what is next

I’ll stay here with you, Elisabeth

You ain’t no shrinkin' violet, are you?

And you love to bat your eyelids, don’t you?

You know all the times that I’m ashamed

Ви ж не жорстокі, чи не так?

А ти любиш моргнути повіками, чи не так?

Ти знаєш, коли мені соромно

І всі ті слова, які ви сказали, сказані неправильно

Усім хлопцям, які залишили тебе зламаною

Немає потреби звинувачувати

Бо якби не ви там плакали

Лише минулого року в Огайо

Вся моя любов була б марною

Тож я прокинуся на роботу

І трохи потягніть за сорочку

Сподіваюся, ти знаєш, у які глибини я пішов би було б божевільним

Для дівчини, як ви, яка потребує довіри, але потребує свободи

Хто хоче любові, але з нею було б добре

Для дівчини, як ти, з манерами її тата

А м’яка посмішка робить відстань менш самотньою

У світі, який сповнений бажання того, що подальшому

Я залишуся тут з тобою, Елізабет

Ви тут у потрібний час

У двадцять три роки — це ціле життя

Моя мама, вона повинна довіряти тобі до кінця

Тому що вона залишила мене з такою дівчиною, як ти

Для дівчини, як ви, яка потребує довіри, але потребує свободи

Хто хоче любові, але з нею було б добре

Для дівчини, як ти, з манерами її тата

А м’яка посмішка робить відстань менш самотньою

У світі, який сповнений бажання того, що подальшому

Я залишуся тут з тобою, Елізабет

Ви ж не фіолетовий, чи не так?

А ти любиш моргнути повіками, чи не так?

Ти знаєш, коли мені соромно