Юноша и дева - Александр Сергеевич Даргомыжский

Юношу, горько рыдая,

Ревнивая дева бранила.

К ней на плечо преклонен,

Юноша вдруг задремал,

Юноша вдруг задремал.

Дева в тотчас умолкла,

Сон его легкий лелея,

И улыбалась ему,

Тихие слёзы лия,

И улыбалась ему,

Тихие слёзы лия,

Тихие слёзы лия.

Юнака, гірко ридаючи,

Ревнива діва лаяла.

До неї на плече похилий,

Юнак раптом задрімав,

Юнак раптом задрімав.

Діва вмить замовкла,

Сон його лелея легкий,

І посміхалася йому,

Тихі сльози лія,

І посміхалася йому,

Тихі сльози лія,

Тихі сльози лія.