Blooms - Youth Fountain

This will forever be an apology

'Cause I know somehow, it will set me free

I can’t hold onto the self-abuse

It’s not your fault I missed my chance to bloom

Everything fades away

We’ll all meet the same fate

Even if you grow old or die alone

What difference will it make?

I’m obsolete, (I'm obsolete) so easy to replace

I won’t deserve a chance at happiness living this way

Just another line about the better days

Finding peace in what you had

I tell myself one day I’ll reminisce and say:

«Things really weren’t so bad.»

But I still can’t seem to let go

So I’m the only one to blame for my bleak view on life

Left all alone in the mundane

But I know you know what it feels like, kid

You once loved so much, but hate yourself for what you did

So I’ll cry for help to find myself in everyone else

That’s not the person you thought you’d be

Everything fades away

We’ll all meet the same fate

Even if you grow old or die alone

What difference will it make?

I’m obsolete, (I'm obsolete) so easy to replace

I won’t deserve a chance at happiness living this way

It’s constant heartache

To face the world, time after time

When you only have so much of it

I feel my life just slip by

Is this all even real?

Is there something more to this?

All those moments we’ll miss

When we’re knocked back into the abyss

Would someone just give me a purpose to have?

'Cause my past can’t be the best thing that ever happened to me

This sadness just won’t stop defining me

I lost my chance to leave to a promised land, to feel whole again

Excerpt from Bill Nye:

«I think about mortality continually.

I won’t say constantly, but everyday.

And so watching ourselves die is to me overwhelming evidence that there is no

life after death.

And the troubling, troubling consequence of this is you don’t

have to be perfect, you just have to be good enough.»

Well there’s nothing left to see

But an empty, worthless shell of a man

And that’s nothing to be proud of

I’ll never know who I am

And with all those late-night thoughts

Knowing in the back of my head, I’ll never see you again

And you know the older that I get

The more surprised I’ll be I haven’t ended it all yet

Це назавжди залишиться вибаченням

Бо я якось знаю, це звільнить мене

Я не можу втриматися від самозловживань

Це не твоя вина, що я впустив свій шанс зацвісти

Все згасає

Нас усіх чекає та ж доля

Навіть якщо ви постарієте чи помрете на самоті

Яка різниця це матиме?

Я застарів, (я застарів), так просто замінити

Я не заслуговую шансу на щастя, жити таким чином

Ще один рядок про кращі дні

Знайдіть спокій у тому, що у вас було

Я кажу собі, що одного дня я згадаю і скажу:

«Насправді все було не так погано».

Але я досі не можу відпустити

Тож я єдиний, хто винен у своєму похмурому погляді на життя

Залишився сам у повсякденності

Але я знаю, що ти знаєш, що це таке, дитино

Колись ти дуже любив, але ненавидиш себе за те, що ти зробив

Тому я буду кричати про допомогу, щоб знайти себе в усіх інших

Це не та людина, якою ви думали

Все згасає

Нас усіх чекає та ж доля

Навіть якщо ви постарієте чи помрете на самоті

Яка різниця це матиме?

Я застарів, (я застарів), так просто замінити

Я не заслуговую шансу на щастя, жити таким чином

Це постійний душевний біль

Раз у раз зустрічатися зі світом

Коли ти маєш лише стільки його

Я відчуваю, що моє життя просто проходить повз

Чи все це насправді?

Чи є в цьому щось більше?

Усі ці моменти ми будемо сумувати

Коли нас повалить назад у прірву

Хтось просто дасть мені мету?

Тому що моє минуле не може бути найкращим, що коли-небудь траплялося зі мною

Цей смуток просто не перестане визначати мене

Я втратив шанс виїхати в землю обітовану, знову відчути себе цілісним

Уривок з Білла Найя:

«Я постійно думаю про смертність.

Я не скажу постійно, а щодня.

І тому спостерігати, як ми вмираємо — для мене переважний доказ того, що немає 

життя після смерті.

І тривожним, тривожним наслідком це — ви цього не робите

має бути досконалим, просто бути достатньо хорошим».

Ну, нічого не залишилося дивитись

Але порожня, нікчемна оболонка людини

І цим не можна пишатися

Я ніколи не дізнаюся, хто я

І з усіма тими пізно нічними думками

Знаючи в потилиці, я більше ніколи тебе не побачу

І ви знаєте, чим я старію

Тим більше я буду здивований, що ще не закінчив все це