Птица - Евгений Трофимов

Ты сдаешься на глазах, руки опустились

Сколько силы в тех шагах, что с тобой простились

Взмах руки, последний вздох, слезы и молчание

Правда, честно в том подвох, что это расставание

Птица в клетке крылья не распахнет

Чувства не спрятать семи замками

Птица в клетке о счастье не запоет.

То же случилось и с нами

Тяжело нам заодно, вот и разделились

Камни падают на дно, мы же опустились

Слезы счастья на глазах в них печаль ведь

Правда чувств, но боль и страх обернулся в сердце

Птица в клетке крылья не распахнет

Чувства не спрятать семи замками

Птица в клетке о счастье не запоет.

То же случилось и с нами

Птица в клетке крылья не распахнет

Чувства не спрятать семи замками

Птица в клетке о счастье не запоет

То же случилось и с нами

Ти здаєшся на очах, руки опустилися

Скільки сили в тих кроках, що з тобою попрощалися

Помах руки, останній зітхання, сльози та мовчання

Правда, чесно в тому підступ, що це розставання

Птах у клітці крила не відчинить

Почуття не сховати семи замками

Птах у клітці про щастя не заспіває.

Те саме сталося і з нами

Тяжко нам заразом, от і розділилися

Каміння падає на дно, ми ж опустилися

Сльози щастя на очах у них смуток

Правда почуттів, але біль та страх обернувся в серці

Птах у клітці крила не відчинить

Почуття не сховати семи замками

Птах у клітці про щастя не заспіває.

Те саме сталося і з нами

Птах у клітці крила не відчинить

Почуття не сховати семи замками

Птах у клітці про щастя не заспіває

Те саме сталося і з нами