Я и ты - Евгений Рай

Ночная Москва, огни фонарей,

Поймаю такси, приеду к тебе,

Туда, где мечты,

Реальностью стали однажды.

И снова весна, холодный апрель.

И пусть я простил, а ты меня нет.

Сейчас, я стобой,

А все остальное, не важно.

Я и Ты, как небо и земля.

Ты мой свет, я твоя энергия,

Допинг мой, без которого нельзя,

Плыть вперед, если тормозят,

Чувства, проверенные временем

И «Ты» и «Я» лишь местоимения,

Но без тебя, я умру наверное?

Умру я.

Часы, спешат, болит душа.

Ты уезжаешь надолго?

Скажи!

Я, готов и день и год,

Не нарушая запретов прожить!

Я и Ты, как небо и земля.

Я и Ты, как небо и земля.

Ты мой свет, я твоя энергия,

Допинг мой, без которого нельзя,

Плыть вперед, если тормозят,

Чувства, проверенные временем

И «Ты» и «Я» лишь местоимения,

Но без тебя, я умру наверное?

Умру я.

Нічна Москва, вогні ліхтарів,

Спіймаю таксі, приїду до тебе,

Туди, де мрії,

Реальністю стали одного разу.

І знову весна, холодний квітень.

І нехай я пробачив, а ти мене ні.

Зараз, я стобій,

А все інше, не важливо.

Я і Ти, як небо і земля.

Ти моє світло, я твоя енергія,

Допінг мій, без якого не можна,

Плисти вперед, якщо гальмують,

Почуття, перевірені часом

І «Ти» і «Я» лише займенники,

Але без тебе, я помру напевно?

Помру я.

Годинник, поспішає, болить душа.

Ти їдеш надовго?

Скажи!

Я, готовий і день і рік,

Не порушуючи заборон прожити!

Я і Ти, як небо і земля.

Я і Ти, як небо і земля.

Ти моє світло, я твоя енергія,

Допінг мій, без якого не можна,

Плисти вперед, якщо гальмують,

Почуття, перевірені часом

І «Ти» і «Я» лише займенники,

Але без тебе, я помру напевно?

Помру.