Уральский воин - ЯроС

Ты с почётом проводи меня, солнце моё,

До дороги проводи меня счастье моё.

Я уйду теперь на век, только помни те дни,

Когда были мы вдвоём, навека сохрани.

И в последний жизни путь наш отходит отряд.

За тепло родной земли я умру, за твой взгляд,

Но звездой ночной вернусь я, родная, к тебе.

Просто дикий воин я навек по судьбе.

Но в ту ночь я буду там, где отцы будут ждать.

Я жалею лишь о том, что тебя не обнять.

Ти з пошаною проведи мене, сонце моє,

До дороги проведи мене щастя моє.

Я піду тепер на вік, тільки пам'ятай ті дні,

Коли ми були вдвох, навіки збережи.

І в останньому житті шлях наш відходить загін.

За тепло рідної землі я помру, за твій погляд,

Але зіркою нічний повернуся я, рідна, до тебе.

Просто дикий воїн я навік по долі.

Але тієї ночі я буду там, де батьки чекатимуть.

Я жалкую лише про те, що тебе не обійняти.