Абордаж - Ямайский и Островитяне

Зелено-синей гладью моря,

Идет фрегат, в крутой бейдевинд.

Матросы, не предвидя горя,

Слагают песни про Мадрид.

Никто с фрегата не заметил

Движенье точки в стороне,

Гнал шхуну сильный, южный ветер,

С летящим флагом на стеньге.

И лишь, когда раздался выстрел,

Тогда заметил экипаж:

Тем флагом был «Веселый Роджер»,

И шхуна шла на АБОРДАЖ!

Абордаж — свист пуль и картечи!

Абордаж — звон стали о сталь!

Абордаж — свист пуль и картечи!

Абордаж — твой час настал!

Свистит картечь, рвя парус в клочья,

Всех, истребляя на пути.

Скрепят борта, когда вцепились

В них абордажные крюки.

В клубах исчезли мачты, ванты.

Съедает жгучий дым глаза.

Тем кто остался от команды,

Не плавать больше никогда.

Абордаж — свист пуль и картечи!

Абордаж — звон стали о сталь!

Абордаж — свист пуль и картечи!

Абордаж — твой час настал!

И лишь затихли звуки боя

И дым рассеиваться стал,

Испанцев ждало рабство горя,

Пиратов трюм пиастров ждал.

На шхуну деньги поместили,

Плененных в трюм и в кандалы.

Крюки и снасти расцепили

И на привычный курс легли.

Пиратской шхуны нет в помине.

Фрегат, затопленный водой,

Исчез в разверзшейся пучине.

И море обрело покой.

Зелено-синьою гладдю моря,

Йде фрегат, в крутий бейдевінд.

Матроси, не передбачені горя,

Складають пісні про Мадрид.

Ніхто з фрегату не помітив

Рух точки в стороні,

Гнав шхуну сильний, південний вітер,

З прапором, що летить, на стіні.

І тільки, коли пролунав постріл,

Тоді помітив екіпаж:

Тим прапором був «Веселий Роджер»,

І шхуна йшла на АБОРДАЖ!

Абордаж - свист куль і карти!

Абордаж - дзвін стали про сталь!

Абордаж - свист куль і карти!

Абордаж — твоя година настала!

Свистить картеч, рве вітрило в клапті,

Всіх, винищуючи на шляху.

Скріплять борти, коли вчепилися

В них абордажні гаки.

У клубах зникли щогли, ванти.

З'їдає пекучий дим ока.

Тим хто залишився від команди,

Не плавати більше ніколи.

Абордаж - свист куль і карти!

Абордаж - дзвін стали про сталь!

Абордаж - свист куль і карти!

Абордаж — твоя година настала!

І лише затихли звуки бою

І дим розсіюватися став,

Іспанців чекало рабство горя,

Піратів трюм піастрів чекав.

На шхуну гроші помістили,

Полонених у трюм і в канди.

Гаки та снасті розчепили

І на звичний курс лягли.

Піратської шхуни немає згадки.

Фрегат, затоплений водою,

Зник у розверзлій безодні.

І море набуло спокою.