Nos Veremos - Y La Bamba

I was doing what I was thinking

Reasonable-eyed, and the meaning

That makes her the radical ways

That favour the many rooms she roams

There is where you find no answer

And questions to remember

But no door has the naval

Has the naval to stop the war

Rain or shine, it doesn’t matter

We are clear as the water

That chooses to release

To release from the chambers up above

We are people, we are falling

Out of nowhere, can’t deny it

And the stars rise and shine

Out of the same stone and fire

We are people, we are falling

Out of nowhere, can’t deny it

And the stars rise and shine

Out of the same stone and fire

Stones for the eye of the beholder to take it in

To take it in, for your mind

And to reflect what’s come and gone

To remind us of a time, a time we have gained and lost

And our voice may compromise, we need the healing we need it now

All the heavy noises ringing, wherever I go I can feel it

And my senses can’t believe it, I’m beginning to run along

Life’s a messenger that flies, run below up to the skies

Wish upon the beaming sun, I’ll soon wait for love

We are people, we are falling

Out of nowhere, can’t deny it

And the stars rise and shine

Out of the same stone and fire

Я робив те, що думав

Розумнооким, а сенс

Це робить її радикальними способами

Це сприяє численним кімнатам, які вона бродить

Ви не знайдете відповіді

І запитання, які потрібно запам’ятати

Але жодні двері не мають морського

Має флот, щоб зупинити війну

Дощ чи сяйва, не має значення

Ми чисті, як вода

Це вирішує випустити

Щоб звільнити з камер угорі

Ми люди, ми падаємо

Ні звідки, не можна заперечити

І зірки сходять і сяють

З того самого каменю й вогню

Ми люди, ми падаємо

Ні звідки, не можна заперечити

І зірки сходять і сяють

З того самого каменю й вогню

Камені, щоб око спостерігача взяти його в себе

Щоб усвідомити це для свого розуму

І відображати те, що прийшло і минуло

Щоб нагадувати про час, час, який ми виграли та втратили

І наш голос може бути скомпрометованим, нам потрібне зцілення, яке потрібне воно зараз

Усі важкі звуки дзвінкі, куди б я не пішов, я відчуваю це

І мої почуття не можуть в це повірити, я починаю втікати

Життя — посланець, що літає, бігає внизу в небо

Бажаю сяючого сонця, я скоро чекаю кохання

Ми люди, ми падаємо

Ні звідки, не можна заперечити

І зірки сходять і сяють

З того самого каменю й вогню