Train food - XXXTentacion

I remember I had walked home that day

Content with all my misery

Told my self it'd get better, no clue what there was next to me

Remember there was people, walkin', talkin' in the distance

I was dressed for winter weather

But the summer rays were kissing me

I, I was lost

So I took a different path, in the distance he awaited me

Had no weapon, I'm guessing his hands were just enough for me

Was no question, I'm guessing he laugh just at the sight of me

I was lost

I remember I had walked home that day

Content with all my misery

Told my self it'd get better, no clue what there was next to me

Remember there was people, walkin', talkin' in the distance

I was dressed for winter weather

But the summer rays were kissing me

I, I was lost

And there he was, his presence was alarming

As he approaches casual, we talk 'bout self-harming

He told me "kid, you shouldn't be walkin' on your own"

He smiled and laughed, and pat my back

He said, "how far are you from home?"

I said, "maybe 30 minutes"

His frequency distorted quick, I seen it in his image

I should've run right fucking there, I-

You ever woke up on a train track

With no motherfuckin' clothes on?

Death before your eyes, you prayin' to God, but ain't no response

Trying to scream for hope, just a shoulder that you can lean on

But ain't nobody coming, so you scream on

And scream on and scream on

While this evil fuck laugh at you?

Train getting closer, you still surprised that he battered you

Tears falling harder and harder, minutes get minuscule

Could've had a son or a daughter, now what you finna do?

You finna die here on this train track

'Cause clearly after death, ain't no way you can find your way back

Thinking 'bout your previous memories, going way back

All them fucking dreams 'bout the diamond chain and the Maybach

Now your time finally up

Ask yourself the final question, is you going down or up?

Recollectin' all the moments that you never gave a fuck

Now it's here, death has now arrived, time is finally up

Пам’ятаю, того дня йшов додому пішки

Задоволений усіма моїми нещастями

Сказала собі, що стане краще, поняття не маю, що було поруч

Пам’ятай, там були люди, які йшли, розмовляли на відстані

Я був одягнений по зимовій погоді

Але літні промені цілували мене

Я, я загубився

Тож я пішов іншим шляхом, вдалині він мене чекав

Зброї не мав, мабуть, його рук мені вистачило

Не було жодних сумнівів, я здогадуюсь, що він розсміявся лише при моєму вигляді

я загубився

Пам’ятаю, того дня йшов додому пішки

Задоволений усіма моїми нещастями

Сказала собі, що стане краще, поняття не маю, що було поруч

Пам’ятай, там були люди, які йшли, розмовляли на відстані

Я був одягнений по зимовій погоді

Але літні промені цілували мене

Я, я загубився

І ось він був, його присутність насторожувала

Коли він наближається до випадкового, ми говоримо про самоушкодження

Він сказав мені: "Дитино, ти не повинен ходити сам"

Він посміхнувся, засміявся і поплескав мене по спині

Він сказав: "Як далеко ти від дому?"

Я сказав: "Можливо, 30 хвилин"

Його частота швидко спотворювалася, я бачив це на його зображенні

Я мав бігти туди, до біса, я...

Ви коли-небудь прокидалися на залізничній колії

Без проклятого одягу?

Смерть перед очима, ти молишся Богу, але не отримуєш відповіді

Намагаючись кричати про надію, просто плече, на яке можна спертися

Але ніхто не йде, тож ти кричиш далі

І кричати і кричати далі

Поки цей злий хрен сміється з тебе?

Потяг наближався, ти все одно здивувався, що він тебе побив

Сльози падають дедалі сильніше, хвилини стають мізерними

Чи міг би мати сина чи дочку, що тепер робити?

Ти помреш тут, на цій залізничній колії

Тому що, очевидно, після смерті ти не зможеш знайти дорогу назад

Думаючи про свої попередні спогади, повертаючись далеко назад

Усі вони мріють про діамантовий ланцюг і Maybach

Тепер ваш час нарешті закінчився

Задайте собі останнє запитання, ви йдете вниз чи вгору?

Згадуючи всі моменти, на які тобі ніколи не було нахуй

Тепер воно тут, смерть прийшла, час нарешті вийшов