Eine Wanderung - XIV Dark Centuries

Hoch im grauen Sommerhimmel

grollt der Götter mächt'ger Zorn

In den Wipfeln singen Vögel

schon trägt der Wind sie davon

Steinig ist der Weg zum Gipfel

Schritt für schritt die Freude steigt

Staubig steigt die Luft nach oben

Heller Tag zur Nacht sich neigt

Tags die Lichtung liegt im Schatten

Die nur wenige gesehen

Nachts erhellen Manis strahlen

Steine die im Kreise stehn

Welche Worte hier gesprochen

Kann auch heute noch spür'n

Lausche tief in Her und Seele

Höre tief in dich hinein

Winde lassen Blätter rauschen

Rufen mich zur Dämmerung

Baumes Glieder winken traurig

Weisen meine Wanderung

Donar lässt die Luft erzittern

Schleudert Blitze durch die Nacht

Bin zuhause angekommen

Lege mich zu Grase sacht

Високо в сірому літньому небі

гарчить могутній гнів богів

У кронах дерев співають птахи

вітер уже несе їх

Шлях до вершини скелястий

Крок за кроком радість зростає

Повітря піднімається пилом

Яскравий день тяжіє до ночі

Вдень галявина знаходиться в тіні

Небагато бачених

Промені Мані освітлюють вночі

Камені, які стоять у колі

Які слова тут сказані

Я відчуваю це й сьогодні

Слухайте глибоко у своє серце і душу

Слухайте глибоко в собі

Вітри шелестять листям

Подзвони мені на світанку

Гілки дерева сумно махають

мудрує моя прогулянка

Донар змушує повітря тремтіти

Крізь ніч кидає блискавки

Я приїхав додому

Поклади мене пастися ніжно