Inmersión - Xenon

¿Qué?

Es Atlántida

Si el daño aprieta, ¿Qué puede el dolor?

Ponte los cascos y escucha mi voz

Somos el eco del tiempo que hundió

Todo el silencio que deja un adiós

Si el daño aprieta, ¿Qué puede el dolor?

Ponte los cascos y escucha mi voz

Somos el eco del tiempo que hundió

Todo el silencio que deja un adiós

Te escribiría un disco entero si es así como lo sientes

Pero escribo por mí mismo y trato de nunca venderme

El tiempo aleja los motivos que se tienen

Para odiar a una persona que algún día te hizo fuerte

Soy escritor por el anhelo

Tú tienes el fuego averno, yo soy puramente hielo

Dije una palabra, un «hasta luego»

Atlántida renace donde muere tu recuerdo

El concepto de querer se distorsiona

El amor no es una mierda, sólo hay mierda de personas

Hice música, salvo depresiones

Y ahora canto lo que vivo pa' encontrar las soluciones

Un desertor que acompaña a su mochila

Un cuaderno que ha salvado más vidas que la aspirina

Poniendo rima y quitando daño

¿Sabré cuál es mi meta cuando tú te hayas curado?

Si el daño aprieta, ¿Qué puede el dolor?

Ponte los cascos y escucha mi voz

Somos el eco del tiempo que hundió

Todo el silencio que deja un adiós

Si el daño aprieta, ¿Qué puede el dolor?

Ponte los cascos y escucha mi voz

Somos el eco del tiempo que hundió

Todo el silencio que deja un adiós

No pude ver tras esos ojos, ¿Cuántos me estaban pidiendo

Que volviera a hacer poesía con el corazón abierto?

Somos el himno de un soneto que está muerto

Tú ponte ya esos cascos, me destapo y te demuestro

Lo contrario de vivir es no luchar

Por aquello que algunas veces se quiere

He sufrido la furia de tempestad

Y te aseguro que por ti nada me duele

He aprendido más en temas que en libros de secundaria

Tengo mi felicidad establemente y aceptada

Vida cansada, arma cargada

Apunto a quien derribo y tengo el alma secuestrada

Ven, suena diferente

Ellos me pidieron que lo hiciera omnipresente

Sigo como siempre, la música y gente

No pierdo la esencia si me vuelve aún más fuerte

Si el daño aprieta, ¿Qué puede el dolor?

Ponte los cascos y escucha mi voz

Somos el eco del tiempo que hundió

Todo el silencio que deja un adiós

Si el daño aprieta, ¿Qué puede el dolor?

Ponte los cascos y escucha mi voz

Somos el eco del tiempo que hundió

Todo el silencio que deja un adiós, na-na-na

Ah, es Atlántida

Xenon

Ah, necesitaba volver a hacerlo

Sacar lo que llevaba aquí dentro

Y que tú lo tuvieras

Що?

Це Атлантида

Якщо пошкодження затягується, то яка може бути біль?

Одягніть навушники і послухайте мій голос

Ми – відлуння часу, що канув

Вся тиша, що залишає прощання

Якщо пошкодження затягується, то яка може бути біль?

Одягніть навушники і послухайте мій голос

Ми – відлуння часу, що канув

Вся тиша, що залишає прощання

Я б написав тобі цілу платівку, якщо ти так відчуваєш

Але я пишу для себе і намагаюся ніколи не продавати себе

Час забирає ваші причини

Ненавидіти людину, яка колись зробила тебе сильним

Я письменник за бажанням

Ти маєш пекельний вогонь, я чистий лід

Я сказав слово, "побачимося пізніше"

Атлантида відроджується там, де вмирає ваша пам’ять

Концепція бажання спотворена

Кохання - це не лайно, є тільки лайно

Я створював музику, рятував депресії

І тепер я співаю те, що я живу, щоб знайти рішення

Дезертир супроводжує свій рюкзак

Блокнот, який врятував більше життів, ніж аспірин

Накладання рим і зняття порчі

Чи буду я знати, яка моя мета, коли ти вилікуєшся?

Якщо пошкодження затягується, то яка може бути біль?

Одягніть навушники і послухайте мій голос

Ми – відлуння часу, що канув

Вся тиша, що залишає прощання

Якщо пошкодження затягується, то яка може бути біль?

Одягніть навушники і послухайте мій голос

Ми – відлуння часу, що канув

Вся тиша, що залишає прощання

Я не бачив за цими очима, скільки мене питали

Повернутися до поезії з відкритим серцем?

Ми — гімн сонету, який мертвий

Ви надіньте ті шоломи, я розкриюся і покажу

Протилежністю життя є не боротьба

За те, чого іноді хочеться

Я зазнав люті бурі

І я вас запевняю, що у вас нічого не болить

Я навчився більше з предметів, ніж із підручників для середньої школи

Я маю своє щастя стабільне і прийняте

Втомлене життя, заряджена рушниця

Я цілюся в того, кого збиваю, і в мене викрадають душу

Давай, це звучить інакше

Вони попросили мене зробити це всюдисущим

Я продовжую, як завжди, музика і люди

Я не втрачаю суті, якщо це робить мене ще сильнішим

Якщо пошкодження затягується, то яка може бути біль?

Одягніть навушники і послухайте мій голос

Ми – відлуння часу, що канув

Вся тиша, що залишає прощання

Якщо пошкодження затягується, то яка може бути біль?

Одягніть навушники і послухайте мій голос

Ми – відлуння часу, що канув

Вся тиша, що залишає прощання, на-на-на

Ах, це Атлантида

Ксенон

Ах, мені потрібно було зробити це знову

Витягніть те, що тут було всередині

і що у вас це було