Tema 10 - Xema

Por las calles de mi barrio aún quedan trozos de tu risa,

y las manos ya se quiebran de abrasar toda tu vida

y si callas un momento aun se escucha esa canción,

que al silencio regalamos esa noche tu y yo.

Todavía el aire huele a suelo mojado

y las hojas aplauden en los árboles,

el leve susurro de una canción

y me agarro al intevarlo de tus pasos.

Todavía el aire huele a suelo mojado

y las hojas aplauden en los árboles,

el leve susurro de una canción

y me agarro al intevarlo de tus pasos.

Todavía el aire huele a suelo mojado

y las hojas aplauden en los árboles

el leve susurro de una canción

y me agarro al intevarlo de tus pasos.

Que al silencio regalamos esa noche,

que al silencio regalamos esa noche tú y yo.

На вулицях мого району досі є шматочки твого сміху,

а руки вже ломить від горіння все життя

і якщо ти на мить замовкнеш, ця пісня все ще лунає,

щоб замовкнути ми дали ту ніч ти і я.

У повітрі ще пахне мокрою землею

і листя ляскає на деревах,

тихий шепіт пісні

і я хапаюсь за твої кроки.

У повітрі ще пахне мокрою землею

і листя ляскає на деревах,

тихий шепіт пісні

і я хапаюсь за твої кроки.

У повітрі ще пахне мокрою землею

і листя плескає на деревах

тихий шепіт пісні

і я хапаюсь за твої кроки.

Що ми дали тиші тієї ночі,

що ми з тобою віддали ту ніч мовчанню.