Midnight Sun - Wormwitch

I wander in the mists of memory

Unseen in faded light

Vibrations in the marrow

Summoned by the ghosts

Forgotten in my blood

I feel cold and disparate

Dragged into wasteland

By the marching of the sun

The fuel of legend boils deep within my soul

Ignite the fire within a living host

I fear what my soul has become

A shallow vessel, malcontent

I am the coldest steel

Shapeless and darkling

Laid down upon the heath

Reforged beneath the midnight sun

I am an ageless face

Passed from blood to blood

And when I touch the Earth

I find that she and I are one

I feel cold and disparate

Dragged into wasteland

By the marching of the sun

The fuel of legend boils deep within my soul

Ignite the fire within a living host

No rift of time will sever roots

Untouched by creeping ice

No apathy

Behind my eyes the past is alive

Я блукаю в туманах пам’яті

Невидимий у вицвілому світлі

Вібрації в кістковому мозку

Викликаний привидами

Забутий у моїй крові

Я відчуваю себе холодним і несхожим

Затягнули на пустку

За маршуванням сонця

Паливо легенди кипить глибоко в моїй душі

Розпаліть вогонь у живому хості

Я боюся, чим стала моя душа

Неглибоке судно, незадоволений

Я найхолодніша сталь

Безформний і темний

Поліг на вереск

Перекований під опівнічним сонцем

Я не старіє обличчя

Перейшов із крові в кров

І коли я торкнусь Землі

Я вважаю, що вона і я є одне ціле

Я відчуваю себе холодним і несхожим

Затягнули на пустку

За маршуванням сонця

Паливо легенди кипить глибоко в моїй душі

Розпаліть вогонь у живому хості

Жодна розрив часу не розірве коріння

Не зачеплений повзучим льодом

Ніякої апатії

За моїми очима минуле живе