Our Last Goodbye - Wolverine

All is grey, the sun has died

No wind today, my breath aside

Our last goodbye, you turned into

A poisoned lie, I could not see through

Jaded hearts, fading beats

A life apart, a grand old start

Pouring rain followed him

Filled with pain from his domain

As I lie alone tonight

The sky allures in white

And I fly into the unknown void of silence

Leave the cries behind, I am free… ‘til I wake from my dream

Tonight I’ll be there by my window, watching the people below

So many stories of sorrow, so many endings to know

How come that I feel so alone

And that all that I see is my pain?

No one’s there as I’m falling

A dying glare sees me crawling

Falling in love is the reason I live and I die

I wait… in silence I will rebuild my strength

Time goes by so fast

My love, we’re now a memory

A memory I’ll always keep safe

Moments in time look like raindrops that fall

On a windshield that travels a rainy night

Let it rain…

As I lie alone tonight

Leave the cries behind, I am free…‘til I wake from my dream

Tonight I’ll be there by my window, watching the people below

So many stories of sorrow, so many endings to know

How come that I feel so alone

And that all that I see is my pain?

Millions are those who have spoken, millions are those left unheard

Looking for that which was broken, something not found in a word

How come that you seem so alone

Though you tell them he comforts your pain?

Все сіре, сонце померло

Сьогодні без вітру, мій подих убік

Наше останнє прощання, в кого ти перетворився

Отруєна брехня, яку я не міг розгледіти

Знесилені серця, згасання биття

Роздільне життя, грандіозний початок

За ним пішов проливний дощ

Сповнений болю зі свого домена

Як я лежу сам сьогодні ввечері

Небо вабить білим

І я летю в невідому порожнечу тиші

Залиш крики позаду, я вільний… доки не прокинуся від свого сну

Сьогодні ввечері я буду  біля вікна й спостерігатиму за людьми внизу

Стільки історій горя, стільки кінців, які потрібно знати

Чому я відчуваю себе таким самотнім

І що все, що я бачу, це мій біль?

Там нікого немає, оскільки я падаю

Передсмертний відблиск бачить, як я повзаю

Закоханість — причина, чому я живу й помираю

Я чекаю… в тиші я відновлю свою силу

Час летить так швидко

Люба моя, тепер ми спогад

Пам’ять, яку я завжди буду берегти

Моменти часу схожі на краплі дощу, що падають

На лобовому склі, яке їде дощової ночі

Нехай іде дощ…

Як я лежу сам сьогодні ввечері

Залиш крики позаду, я вільний… доки не прокинуся від свого сну

Сьогодні ввечері я буду  біля вікна й спостерігатиму за людьми внизу

Стільки історій горя, стільки кінців, які потрібно знати

Чому я відчуваю себе таким самотнім

І що все, що я бачу, це мій біль?

Мільйони – це ті, хто заговорив, мільйони – це ті, хто залишився непочутими

Шукаю те, що було зламано, чогось не знайдено в слові

Чому ти здається таким самотнім

Хоча ти кажеш їм, що він заспокоює твій біль?