Death's Edifice - Wode

Lay my bones to rest

Overwhelming emptiness

Convulsive throes deny my breath

Faintest utterance to fading thought

In the gasp of death

Lost along the road

Weary traveller, this day was foretold

Through the grey haze

The weight of years

Reflection fades

We stumble into the darkness

The prodigal son returns

But brings only death

His nature, a lamentation

And knows only loss

Through vacant light

Torches burn in the night

Lain amongst the elders

A tomb of stone, where once stood your home

Our house is dead

We shall build it again

But our home is gone

And the world burns on

I watched thee

When fever glazed thine eyes

When overworn with watching

Never to rise

From thence

If thou

And early grave

Hadst found

Поклади мої кістки на спочинок

Поважна порожнеча

Судомні болі заважають мені дихати

Найтонше висловлювання до згасання думки

У диханні смерті

Загубився по дорозі

Втомлений мандрівник, цей день був передріканий

Крізь сірий серпанок

Вага років

Відображення згасає

Ми спотикаємось у темряву

Блудний син повертається

Але приносить лише смерть

Його природа, плакання

І знає лише втрату

Через порожнє світло

Уночі горять смолоскипи

Лежав серед старійшин

Кам’яна могила, де колись стояв ваш дім

Наш дім мертвий

Ми побудуємо знову

Але нашого дому нема

І світ горить

Я спостерігав за тобою

Коли лихоманка скліла твої очі

Коли перевтомлений переглядом

Ніколи не вставати

Звідти

Якщо ти

І рання могила

Знайшов