Brief/Telefon/Tür - WIZO

Heute kam ein Brief von einer Frau

Ich hab' sie (glaub' ich)

Mal gekannt und geliebt

Wann das wohl so war?

Ich weiß es nicht genau

Ich hab' den Brief geöffnet

Doch ich las ihn nicht

Ich hab' ihn auf den Tisch gelegt

Und angesehn

Eine Stunde später ging das Telefon

Es war etwas seltsam wie es heute klang

Ich nahm den Hörer ab

Und hielt ihn an die Wand

Jemand sagte Worte

Und dann Sätze mit Namen

Ich hab' ihn auf den Tisch gelegt

Und angesehn

Keine Zeit für dumme Späße

Ich hab' zu tun mit älterwerden

Wir woll’n mal seh’n, wer hier zuletzt lacht

(Euch wird das Lachen schon vergeh’n)

Und die Gerüchte werden sich klären

Arschloch

Abends hat’s geklingelt an der Tür

Einmal nur am Anfang

Und dann ein zweites Mal

Dann gab’s eine Pause und dann nocheinmal

Ich saß auf meinem Stuhl und mußte lächeln

Ich hab' ihn auf den Tisch gelegt

Und angesehn

Сьогодні прийшов лист від жінки

У мене вони (я думаю)

колись знав і любив

Коли це було?

точно не знаю

Я відкрив листа

Але я його не читав

Я поклав його на стіл

І переглянули

Через годину задзвонив телефон

Було трохи дивно, як це звучало сьогодні

Я підняв трубку

І притиснув його до стіни

хтось сказав слова

А потім речення з іменами

Я поклав його на стіл

І переглянули

Немає часу на дурні жарти

Я маю справу зі старінням

Ми хочемо побачити, хто тут сміється останнім

(Ваш сміх пройде)

І чутки проясниться

мудак

Увечері подзвонили в двері

Тільки один раз на початку

А потім вдруге

Потім була перерва, а потім знову

Я сів у крісло і мав посміхнутися

Я поклав його на стіл

І переглянули