Vintage - Witherfall

A solitary light, not a soul around us

As it burns in my mind

Illuminating the despair

It goes on into the night

The hours go by quickly

Like every stranger passing

By pretending not to care

Now it’s everywhere that I look

Their faces all seem so unreal

Like they’re ripped from the pages of books

Now they’re lost and never revealed…

Now the haze is setting in

And the silence begs the question…

Could it be just from the wine?

That we’re numb beyond repair

So, we slip back into the light

To hide from the shadows

But they follow close behind

Whispering in our ears

Now it’s everywhere that I look

Their faces all seem so unreal

Like they’re ripped from the pages of books

Now they’re lost and never revealed…

Now it’s everywhere that I look

Their faces all seem so unreal

Like they’re ripped from the pages of books

Now they’re lost and never revealed…

The light is now fading

A shadow walks by my side

She whispers «You must let go now»

And maridian’s waiting…

She tells me I’m not alone

It’s as if my world is coming down…

Time is not worried

Doesn’t care about plans

The things we create

Will be ripped from our hands

If I can’t pretend that I’m not losing this fight

And all is forsaken

But the memory of a slowly dissolving lie…

We can’t take it back

(The things we create

Will be ripped from our hands)

We can’t take it back

(And all is forsaken

But the memory of a slowly dissolving lie…)

We can’t take it

(The things we create

Will be ripped from our hands)

We can’t take it

We can’t take it

(If I can’t pretend that I’m not losing this fight)

We can’t take it back

(And all is forsaken

But the memory of a slowly dissolving lie…)

No… I will not succumb

I will not obey, into fires of hell

I’m alone but I am not afriad

I have never shown you what I am

Or what I can make out of this shell

Seen from above into the world below

Am I lost?

Alone on this final stage the spotlight gone…

So afraid…

I’m leaving here to a place I do not know

Is this the end?

Gone from this existence will I go on?

Somewhere in time to reappear… like an echo:

My voice will carry on

Travel on my friend, your memory will never die…

From nothing you made a world your own

This is not the end, your music remains alive

The cadence of life can’t resolve

Travel on my friend, your story forever told…

From nothing you made this world your own

This is not the end, you’ll always be by my side

When I feel like I can’t go on anymore…

Travel on my friend

Travel on my friend

Travel on…

Самотнє світло, а не душа навколо нас

Як воно горить у моїй думці

Висвітлюючи відчай

Це триває до ночі

Години минають швидко

Як кожен незнайомець, що проходить повз

Роблячи вигляд, що вам байдуже

Тепер це скрізь, куди я дивлюся

Усі їхні обличчя здаються такими нереальними

Вони ніби вирвані зі сторінок книг

Тепер вони втрачені і ніколи не розкриваються...

Тепер туман находить

І тиша викликає питання…

Чи може це  бути просто від вина?

Що ми заціпеніли невиправно

Отже, ми повертаємось до світла

Щоб сховатися від тіні

Але вони йдуть впритул

Шепіт нам на вуха

Тепер це скрізь, куди я дивлюся

Усі їхні обличчя здаються такими нереальними

Вони ніби вирвані зі сторінок книг

Тепер вони втрачені і ніколи не розкриваються...

Тепер це скрізь, куди я дивлюся

Усі їхні обличчя здаються такими нереальними

Вони ніби вирвані зі сторінок книг

Тепер вони втрачені і ніколи не розкриваються...

Світло зараз згасає

Повз мене йде тінь

Вона шепоче: «Ви повинні відпустити зараз»

А Марідіан чекає…

Вона каже мені, що я не один

Ніби мій світ падає…

Час не хвилює

Не дбає про плани

Речі, які ми створюємо

Буде вирвано з наших рук

Якщо я не можу зробити вигляд, що я не програю цей бій

І все закинуто

Але спогад про брехню, що повільно розчиняється…

Ми не можемо забрати це назад

(Те, що ми створюємо

Буде вирваний з наших рук)

Ми не можемо забрати це назад

(І все закинуто

Але спогад про брехню, що повільно розчиняється...)

Ми не можемо прийняти це

(Те, що ми створюємо

Буде вирваний з наших рук)

Ми не можемо прийняти це

Ми не можемо прийняти це

(Якщо я не можу зробити вигляд, що не програю цей бій)

Ми не можемо забрати це назад

(І все закинуто

Але спогад про брехню, що повільно розчиняється...)

Ні… Я не піддамся

Я не підкоряюся, у пекельний вогонь

Я один, але я не боюся

Я ніколи не показував тобі, хто я

Або те, що я можу зробити з цієї оболонки

Поглянути згори на світ внизу

Я загубився?

На цій останньому етапі в центрі уваги зникло…

Так боюся…

Я їду звідси в місце, яке не знаю

Це кінець?

Чи покину це існування, я  продовжуватиму?

Десь у час, щоб знову з’явитися… як відлуння:

Мій голос продовжиться

Подорожуй моїм другом, твоя пам’ять ніколи не помре…

З нічого ви створили власний світ

Це не кінець, ваша музика залишається жива

Каденція життя не може вирішити

Подорожуй мого друга, твоя історія назавжди розказана…

З нічого ти зробив цей світ своїм

Це ще не кінець, ти завжди будеш поруч зі мною

Коли я відчуваю, що не можу більше продовжувати…

Подорожуйте на мого друга

Подорожуйте на мого друга

Подорожуйте на…