Maridian's Visitation - Witherfall

Time is cruel, it slowly follows us

Like a trailing and ever fading light

'Til there’s nothing left

Just shadows cast on the graves

Of those we left behind

Then you’re fine for a while

'til it all falls apart

And we try to forget

It will be us next time around…

And now we’re here in this void of space and time

Into eternity we fall

The distant sun has set

Only shadows now remain

Still somehow we chase the light

Then you’re fine for a while

'til it all falls apart

And we try to forget

It will be us next time around…

Час жорстокий, він повільно йде за нами

Наче світло, що тягнеться і постійно згасає

«Поки нічого не залишиться

Просто тіні на могили

З тих, які ми залишили

Тоді на деякий час у вас все в порядку

поки все не розпадеться

І ми намагаємося забути

Це будемо ми наступного разу…

І тепер ми тут, у цій порожнечі простору й часу

У вічність ми впадаємо

Зайшло далеке сонце

Тепер залишилися тільки тіні

Все-таки якось ми гонимось за світлом

Тоді на деякий час у вас все в порядку

поки все не розпадеться

І ми намагаємося забути

Це будемо ми наступного разу…