Requiem for Youth - Witchfinder General

My life’s been abused, my mind is confused

Best must have passed by

So now I must die

Writing these words now, finding it hard

To tell you my problems you’ll just disregard

To these words I write

Oh lend me your ears just for tonight

Love it is something could never understand

Alcohol it seems is all I demand

Deeper and deeper depression sets in

You don’t understand now the way I have been

To these words I write

Oh lend me your ears just for tonight

You say you’ll pull through

You don’t really care

To you I am scum

Just a flea in your hair

He pays you no money

The boss wants it all

Oh answer him back

Redundant you fall

Redundant you fall

Oh go on they say now through rough and grim

They don’t understand the state I am in

I’m lonely and cold now, got scars on my wrist

I know if I die I would not be missed

To these words I write

Oh lend me your ears just for tonight

I’m on my own now, I stop day and night

Or out on the street I get into a fight

Sorry for myself Yeah maybe it’s true

I’m cooped up in my room with fuck all to do

Now I’m unemployed

I blame it on them, but I cannot win

Holding the knife now to plunge in my chest

I ain’t got the guts maybe it’s best

Моїм життям зловживали, мій розум заплутався

Найкраще, мабуть, проходило повз

Тож тепер я мушу померти

Написати ці слова зараз, знайти це важко

Щоб розповісти вам про мої проблеми, ви просто проігноруєте

До ціх слів я пишу

О, позичи мені свої вуха тільки на сьогоднішній вечір

Люблю, це щось, чого ніколи не можна зрозуміти

Схоже, що я вимагаю лише алкоголю

Настає все глибша депресія

Тепер ти не розумієш, яким я був

До ціх слів я пишу

О, позичи мені свої вуха тільки на сьогоднішній вечір

Ви кажете, що витримаєте

Вам байдуже

Для твоєї я підкид

Просто блоха у вашому волоссі

Він не платить вам грошей

Бос хоче усього

О, відповідайте йому

Зайвий ти впадеш

Зайвий ти впадеш

О, ну, кажуть вони, крізь грубе й похмуре

Вони не розуміють, у якому я стані

Мені зараз самотньо й холодно, у мене шрами на зап’ясті

Я знаю, якщо я помру, мене не сумуватиму

До ціх слів я пишу

О, позичи мені свої вуха тільки на сьогоднішній вечір

Зараз я самий, я зупиняюся день і ніч

Або на вулиці я б’юся

Вибач за себе Так, можливо, це правда

Я замкнений у своїй кімнаті, маючи на хрен все, що потрібно робити

Тепер я безробітний

Я звинувачую їх у цьому, але не можу перемогти

Тримаю ніж, щоб зануритися в груди

У мене не вистачає сміливості, можливо, це найкраще