Pages - Original - Willie Nelson

Last evening, I turned by the pages of time

And tore out the chapters when you were mine

I attempted to cut out the memories of you

And paste in some new ones, far better and true

True

I searched through the chapters, referring to hearts

For the one with the caption, «'Til death do us part»

I ripped at each letter and I tore at each word

I screamed at your memory and nobody heard

Nobody heard

But your memory’s determined, and chances are few

Of my ever finding a replacement for you

It desperately clings to the floor of my mind

And fights for its place in the pages of time

Минулого вечора я перегорнув сторінки часу

І вирвав глави, коли ти був моїм

Я намагався вирізати спогади про вас

І вставте нові, набагато кращі та правдиві

Правда

Я переглянув розділи, посилаючись на серця

Для того з підписом: «Поки смерть не розлучить нас»

Я розривав кожну літеру й розрив кожне слово

Я кричав на твою пам’ять, але ніхто не почув

Ніхто не чув

Але ваша пам’ять рішуче, і шансів мало

Про те, що я коли-небудь знайшов для вас заміну

Воно відчайдушно чіпляється за підлогу мого розуму

І бореться за своє місце на сторінках часу