Porchlight - William Elliott Whitmore

The sweetest labor that my heart has known

is the farm on which I stand

Every single seed that’s been sown

was put in the ground by my hand

Sometimes the sun goes down a little too soon

before the day’s work is through

I keep on going by the light of the moon

when I’d rather be home with you

Would you keep the porchlight on for me?

I come home from the field when it’s too dark to see

I can barely stand up

but there’s more to be done

the bottom field needs to be plowed

I’ve never asked help from anyone

but Lord I could use some now

Give me the strength to make it back home

I can’t work no more

Lord let her be the first thing I see

when I crawl through that front door

Would you leave the porchlight on for me?

To light my way back from the night so black

I’m sick as a dog and no one can help

the pain’s more than I can bear

Still my thoughts drift to the one sweet gift

the love that we share

I hate for you to see me like this

Remember when I was strong?

If i didn’t have these I.V.'s in my wrists

I’d hold you in my arms

Would you leave the porchlight on for me?

This hospital bed is where I’ve got to be

They say that I ain’t got long for this life

they say that it’s my time to go

Darlin' you’ve been the most wonderful wife

that any man has known

You’ve stuck by me through thick and through thin

since the day you became my bride

Someday i hope to see you again

when we meet on the other side

Would you leave the porchlight on for me?

Even though just a memory is all that I’ll be

would you leave the porchlight on for me?

Найсолодша праця, яку знав моє серце

це ферма, на якій я стою

Кожне зерно, яке було посіяне

моєю рукою було вкинуто в землю

Іноді сонце сходить занадто рано

до завершення робочого дня

Я продовжую йти при світлі місяця

коли я хотів би бути з тобою вдома

Ви б залишили для мене світло на веранді?

Я приходжу з поля, коли надто темно, що бачити

Я ледве встаю

але потрібно зробити більше

нижнє поле потрібно переорати

Я ніколи ні в кого не просив допомоги

але, Господи, я міг би скористатися деякими

Дай мені сили повернутися додому

Я більше не можу працювати

Господи, нехай вона буде першим, що я бачу

коли я пролізаю крізь ці вхідні двері

Не могли б ви залишити для мене світло на ганку?

Щоб освітлити мій дорогу назад із ночі таким чорним

Я хворий, як собака, і ніхто не може допомогти

біль більше, ніж я можу винести

Все одно мої думки повертаються до одного солодкого подарунка

любов, яку ми ділимо

Мені ненавиджу, що ти бачиш мене таким

Пам’ятаєте, коли я був сильним?

Якби в мене не було цих ІВ на зап’ястях

Я б тримав тебе на руках

Не могли б ви залишити для мене світло на ганку?

Це лікарняне ліжко — там, де я повинен бути

Кажуть, що мені недовго до цього життя

кажуть, що мені час йти

Люба, ти була найпрекраснішою дружиною

що знав будь-який чоловік

Ти прилип до мене крізь товстий і крізь тонкий

з того дня, як ти стала моєю нареченою

Колись я сподіваюся побачити вас знову

коли ми зустрінемось на іншому боці

Не могли б ви залишити для мене світло на ганку?

Хоча лише спогад — це все, чим я буду

ти залишиш мені світильник ганку?