The Relatively Fair - Will Stratton

All my friends are in New York and California

Trying for something big, what it is well they won’t bore ya

They just want to make a mark that’ll stay around when they’re gone

All my friends are actors and musicians

Myself included, man, this ain’t no inquisition

If there isn’t beauty in a world like this then what have we got?

But I don’t want to wake up one morning with just a bible and a cot

When I was younger I made my mother worry

She said «Will, you’d better study in a hurry;

You don’t want to come to one day in a job that you hate»

When I was younger I passed the time so slowly

I had a hunger, but for what I could only

Guess the root of the cause of my distractions one by one

My dumb teenage heart like the surface of the sun

What if every florid metaphor is running kinda thin?

What if I already know how all of this is gonna end?

What if all I really need is for my head to be up high

Above the trenches and the vapors, the sirens and the sky

I’ve never known you, and chances are I never will

But if you hear this, know that I love you still

You’re the most beautiful girl, you’re the bravest man there is

I’ve never known you, but you know everything that I’ve known

You know the balance to be struck when you’re all alone

There’s a need to be happy and there’s a need to be safe

And you’d better pick one and hope that the other gets to stay

But what if all you want one day’s a husband or a wife

Just a job, just a house, just a child, just a life

Would you give up the poison call of fame to drink up the last air?

Would you forsake the absolute for the relatively fair?

Усі мої друзі в Нью-Йорку та Каліфорнії

Спробуйте щось велике, що це  що ж, вони вам не набридають

Вони просто хочуть залишити знак, який залишиться, коли їх не буде

Усі мої друзі актори та музиканти

Враховуючи мене, це не інквізиція

Якщо в такому світі немає краси, то що ми маємо?

Але я не хочу прокидатися одного ранку лише з біблією та ліжечком

Коли я був молодшим, я хвилював свою маму

Вона сказала: «Вілле, тобі краще вчитись поспіхом;

Ви не хочете приходити одного дня на роботу, яку ненавидите»

Коли я був молодшим, я проводив час так повільно

Я був голод, але тільки те, що міг

Відгадайте причину моїх відволікань один за одним

Моє німе підліткове серце, як поверхня сонця

Що робити, якщо кожна яскрава метафора вичерпується?

Що робити, якщо я уже знаю, чим усе це закінчиться?

Що, якщо все, що мені справді потрібно — це підняти голову

Над окопами і випарами, сиренами і небом

Я ніколи не знав тебе, і, швидше за все, ніколи не буду

Але якщо ви це почуєте, знайте, що я все ще люблю вас

Ти найкрасивіша дівчина, ти найсміливіший чоловік

Я ніколи не знав тебе, але ти знаєш все, що я знав

Ви знаєте баланс, який потрібно досягти, коли ви самі

Необхідно бути щасливим і потреба бути безпекою

І вам краще вибрати один і сподіватися, що інший залишиться

Але що, якщо все, що ви хочете одного дня — це чоловік чи дружина

Просто робота, просто дім, проста дитина, просте життя

Ви б відмовилися від отрутного поклику слави, щоб допити останнього повітря?

Ви б відмовилися від абсолютного заради відносно справедливого?