The Elf, the Man and the Muse - Wildpath

The night surrounds me while I’m loosing my brain.

Morphey’s left me, alone I’m standing awake.

Hit by sounds of time and all my past life,

When I close my eyes my mind fights against my lies.

I’m led by the moon on a way through a moor,

Thrilling with the leaves, my thoughts are spread by the wind.

Then I hear voices coming from nowhere,

Some kind of fantasy blowing my reason away.

To enlight my drab survival, I’ll stay in my worthwhile insomniacs!

An Elf whispers me «respect», «sensibility».

To trust what I see, throwing my glance beyond the mist.

My feet on the ground, I can feel earth’s energies.

Filling my spirit with logic and fantasy.

Then a charming muse, tells me to stop and feel.

Maybe in this world, we can fly without wings.

Power of creation in a tear or a smile,

With faith and devotion my passions should rule my mind.

Free me from a world where

Dreams die.

My light’s fading,

I’ve tried, but we shouldn’t

Divide to bless our will.

Frre me from a world where

Dreams die.

My light’s fading,

I’ve tried, but we shouldn’t

Divide to bless our will.

Free me from a world where

Dreams die.

My light’s fading,

I’ve tried, but we shouldn’t

Divide to bless our will.

Free me from a world where

Dreams die.

My light’s fading,

I’ve tried, but we shouldn’t

Divide to bless our will.

To enlight my drab survived, I’ll stay in my, in my worthwhile insomniacs!

Ніч оточує мене, поки я втрачаю мозок.

Морфі залишив мене, я сам не сплю.

Вражений звуками часу і всього мого минулого життя,

Коли я закриваю очі, мій розум бореться зі своєю брехнею.

Мене веде місяць по шляху через болото,

Захоплюючись листям, мої думки розносить вітер.

Тоді я чую голоси, що доносяться нізвідки,

Якась фантазія, що збиває мій розум.

Щоб просвітити моє похмуре виживання, я залишусь в моєму вартому безсонні!

Ельф шепоче мені «повага», «чуйність».

Довіряти тому, що бачу, кидаючи погляд за туман.

Мої ноги на землі, я відчуваю енергію землі.

Наповнюю мій дух логікою та фантазією.

Тоді чарівна муза каже мені зупинитись і відчути.

Можливо, у цьому світі ми можемо літати без крил.

Сила творчості в сльози чи усмішці,

З вірою та відданістю мої пристрасті повинні керувати моїм розумом.

Звільни мене зі світу, де

Мрії вмирають.

Моє світло згасає,

Я намагався, але ми не повинні

Розділіть, щоб благословити нашу волю.

Звільни мене зі світу, де

Мрії вмирають.

Моє світло згасає,

Я намагався, але ми не повинні

Розділіть, щоб благословити нашу волю.

Звільни мене зі світу, де

Мрії вмирають.

Моє світло згасає,

Я намагався, але ми не повинні

Розділіть, щоб благословити нашу волю.

Звільни мене зі світу, де

Мрії вмирають.

Моє світло згасає,

Я намагався, але ми не повинні

Розділіть, щоб благословити нашу волю.

Щоб просвітити мій чорний вижив, я залишусь у своєму, в своєму варті безсоння!