The Means to Preserve - Wilderun

There is a light at the edge of the sea

That keeps on beckoning me

The glow is not hard to miss

When washed up against the abyss

In the darkness it waits

For man to unseal its gate

Only the eyes are to blame

For what’s read by a candle’s flame

I swear that I’ll take the grey skies in stride

Just please keep the black from my side

Blood of a shadow’s heart

Can never flow in the dark

Close your eyes and you’ll

Always stay here

Nothing to hide from or fear

So bring me the shield, not the sword

But bring me nothing I’ve adored

Just bring me the means to preserve one body

And I will ask for nothing more

Await no fate

Too late, too late

So bring me the shield, not the sword

Bring me a coward’s last reward

Cause if you grant me the power to fight this battle

I will keep begging you for more

We have harnessed the idea in our minds

That the sky beyond the wood must be divine

But wherever we tread our roots shall be planted

And the tress will grow in little time

Stars of the frozen night

Don’t guide my way, don’t aid in my plight

Let me for once adjust my eyes

And let the days roll by

Hide while you can

They will see you

Those with the wounds in their flesh

They’ll say «Hope is worth the mess»

Don’t make a sound

They will hear you

And bring down the fire from above

That cruel flame, they’ll light it

And they’ll call it love

Maybe you’ll find the strength after all

Maybe we’re not destined for the fall

But all I ever saw

Deep in the mirror of your eyes

Was a candle lit just to fight the cold

And a child born to forget the old

But I swore to you I wouldn’t live that way

Let the pieces fall where they may

Light at the edge of the sea

Has taken control of me

I grasp for all that I wish

As it hovers above the abyss

I know now that I’ll never be void

Of desire until I’ve destroyed

Both the compass and the map

So there will be no way to turn back

To places where freedom prevails

Where even darkness can fail

I’ve come to see that I don’t want that choice

Take all I have, take my voice

Sleep at the edge of the earth

Far from the spring of life’s

Rebirth

After the years spent in here

I’m still not in the clear

The realization draws near

That all we will ever know is fear

На краю моря — світло

Це продовжує манити мене

Сяйво не важко не пропустити

Коли змивається про безодню

У темряві воно чекає

Щоб людина розпечатала його ворота

Винні лише очі

За те, що читає полум’я свічки

Я присягаю, що братиму сіре небо з швидкістю

Просто, будь ласка, тримайте чорне з мого боку

Кров серця тіні

Ніколи не може текти в темряві

Закрийте очі і ви будете

Завжди залишайся тут

Нічого не ховатися чи не боятися

Тож принеси мені щит, а не меч

Але не приносьте мені нічого, що я обожнював

Просто принеси мені засоби, щоб зберегти одне тіло

І я більше нічого не проситиму

Не чекайте долі

Надто пізно, надто пізно

Тож принеси мені щит, а не меч

Принеси мені останню нагороду боягуза

Бо якщо ви надасте мені силу вести цю битву

Я буду благати вас про більше

Ми застосували цю ідею в нашому розумі

Що небо за лісом має бути божественним

Але скрізь, де б ми не ступали, наше коріння буде посаджено

І за короткий час косичка виросте

Зірки замороженої ночі

Не керуй моїм шляхом, не допомагай у моєму становищі

Дозвольте мені раз налаштувати очі

І нехай минають дні

Сховайся, поки можеш

Вони вас побачать

Ті, у кого є рани на тілі

Вони скажуть: «Надія вартує безладу»

Не видавати звук

Вони вас почують

І згори згори вогонь

Це жорстоке полум’я, вони його запалять

І вони назвуть це любов

Можливо, ви все-таки знайдете в собі сили

Можливо, нам не судилося осені

Але все, що я бачив

Глибоко в дзеркалі твоїх очей

Була запалена свічка, щоб боротися з холодом

І дитина, народжена забути старе

Але я поклявся вам, що не буду так жити

Нехай шматки падають, куди можуть

Світло на краю моря

Взяв мене під контроль

Я вхоплююся за все, що бажаю

Як воно парить над прірвою

Тепер я знаю, що ніколи не буду нікчемним

Бажання, поки я не знищу

І компас, і карта

Тож не буде можливості повернути назад

У місця, де панує свобода

Де навіть темрява може провалитися

Я переконався, що не хочу цього вибору

Візьми все, що я маю, візьми мій голос

Спи на краю землі

Далеко від весни життя

Відродження

Після років, проведених тут

Я все ще не зрозумів

Усвідомлення наближається

Усе, що ми коли-небудь дізнаємося, — це страх