Finality - Weerd Science, G.T.B.

(Dude, it’s like… it’s like when you wake up and your skin don’t fit right,

you know?

I mean, what do you do?

Their words don’t mean nothing, man

Nothing

Hear everything is knowing that this world ain’t right for you?

Man, that’s fucked

So fucked

What kind of security blanket is faith that at the end of the day the end of

the tunnel is blackness?

Man, we ain’t all meant for greatness

I know that

I ain’t stupid but I mean, how do you cure what to you, with each breath,

equals sickness?

Maybe there is a second life

A new chance, you know?

I ain’t gonna know it til this one’s through

That’s what it is

That’s where we at

Joshua:

That’s what’s up

What do you know

Of a troubled man

Who’s also strugglin

Sore of this, the script he follows

But also coupled within

His heart and the lump in his throat when he swallows is hardening

And no one hearing him

Is what’s really killing him

So sick of the outside world

He’s always staring in

He told the only girl that he loves

She should have married him

Empty was his pocket

And the engagement ring that he carried

And he kept it in a locket

To keep it from damaging

Though he never took it out

Out of his anger

He punched the walls with his fists

That actually made his paper

He was actin like he’s made of nothing

Love ones should have seen it comin

Buried deeper in his southern

Knife was twisting in his stomach

He tried desperately not to desecrate his destiny

Less it be him or them

He put all his blood and energy

Plenty

Into every single step along the way

Why would he pray?

He said God wouldn’t listen anyway

He tried to tell them things that they don’t want to know

Although their eyes are open he thinks that they’re closed

When his mother wakes up

She might have to clean up

This little mess

That her boy has turned into

He tried to tell them things that they don’t want to know

Although their eyes are open he thinks that they’re closed

When his mother wakes up

She might have to clean up

This little mess

That her baby boy has turned into

The second son

Was treated second to none

So right off the bat

He does not blame anyone

There are just some things that will never add up

If he listened to his father his dad would have said to man up

And stand up

There are things he can’t touch

Or put his finger on

In other words kept them stashed up

Til it grew into an all consuming

Looming darkness different tuning

There is nothing that can stop him

He’s decided he’s gonna do it

Gonna go through with it, and that’s it

Of his sin he is conviced

Started saying his goodbyes

Giving away all his shit

Turned his cell off

Told his ex-girl off

Said good riddance to a planet he can’t wait to get hell off

He’d deny it

But he already once tried it

But he couldn’t get the knife to pierce the skin without crying

But this time he had a foolproof plan

To disband

He would never see his parents or get picked on again and…

He tried to tell them things that they don’t want to know

Although their eyes are open he thinks that they’re closed

When his mother wakes up

She might have to clean up

This little mess

That her boy has turned into

He tried to tell them things that they don’t want to know

Although their eyes are open he thinks that they’re closed

When his mother wakes up

She might have to clean up

This little mess

That her baby boy has turned into

He sits all alone in his room

Door is locked

Gun in hand

Sweaty and tremblin

He is now not sure if he even can go through with it

Tries to find the mindset of when he’s sure he was doin it

He looks at the posters on his wall he’s had since he was a kid

Now black light Led Zeppelin, and one of Jim Morrison

He puts on

His favorite song

Listens hard and long

And thinks back on the details of what went so wrong

All those hardcore shows he used to go to as a kid

And I feel so alone

All a sudden don’t mean shit

And all the money spent by his parents on the doctors

To try and stop the sickness

But it only got darker

Thinks to himself

Whatever’s after this

Has got to be better than here

Cause this is madness

So with that he counted down from ten

And with his last breath whispered

«Goodbye and amen.»

He tried to tell them things that they don’t want to know

Although their eyes are open he thinks that they’re closed

When his mother wakes up

She might have to clean up

This little mess

That her boy has turned into

He tried to tell them things that they don’t want to know

Although their eyes are open he thinks that they’re closed

When his mother wakes up

She might have to clean up

This little mess

That her baby boy has turned into

He tried to tell them things that they don’t want To know

Although their eyes are open he thinks that they’re closed

When his mother wakes up

She might have to clean up

This little mess

That her boy has turned into)

(Чувак, це як… це як коли ти прокидаєшся і твоя шкіра не підходить,

ти знаєш?

Я маю на увазі, що ти робиш?

Їхні слова нічого не значать, чоловіче

нічого

Чуєте все, це знання, що цей світ не для вас?

Чоловіче, це хрен

Так нахрен

Що за ковдра безпеки — це віра, що в кінці дня кінець

тунель – це чорнота?

Чоловіче, ми не всі створені для величі

Я це знаю

Я не дурний, але я маю на увазі, як вилікувати те, що тобі, з кожним подихом,

дорівнює хворобі?

Можливо, є друге життя

Новий шанс, розумієте?

Я не дізнаюся, поки це не закінчиться

Ось що це є

Ось де ми

Джошуа:

Ось що сталося

Що ви знаєте

Про проблемну людину

Хто також бореться

На жаль, сценарій, якому він дотримується

Але також поєднані всередині

Його серце і клубок у горлі, коли він ковтає, твердіють

І ніхто його не чує

Це те, що його справді вбиває

Так набрид зовнішній світ

Він завжди придивляється

Він сказав єдиній дівчині, яку кохає

Вона повинна була вийти за нього заміж

Його кишеня була порожня

І обручку, яку він носив

І він тримав це в медальйоні

Щоб уберегти його від пошкоджень

Хоча він ніколи його не виймав

Зі свого гніву

Він бив кулаками по стінах

Це фактично створило його документ

Він поводився так, наче створений з нічого

Кохані повинні були це побачити

Похований глибше на його півдні

Ніж крутився в його животі

Він відчайдушно намагався не осквернити свою долю

Менше він чи вони

Він вклав всю свою кров і енергію

Багато

У кожен крок на цьому шляху

Навіщо йому молитися?

Він сказав, що Бог все одно не почує

Він намагався розповісти їм речі, які вони не хочуть знати

Хоча їхні очі відкриті, він думає, що вони закриті

Коли його мати прокидається

Можливо, їй доведеться прибратися

Цей маленький безлад

У якого перетворився її хлопчик

Він намагався розповісти їм речі, які вони не хочуть знати

Хоча їхні очі відкриті, він думає, що вони закриті

Коли його мати прокидається

Можливо, їй доведеться прибратися

Цей маленький безлад

На що перетворився її хлопчик

Другий син

До нього ставилися неперевершено

Тож з самого початку

Він нікого не звинувачує

Просто є деякі речі, які ніколи не збігаються

Якби він слухав свого батька, його тато сказав би мужчитись

І встати

Є речі, яких він не може торкатися

Або покласти палець

Інакше кажучи, зберігав їх

Поки це переросло у всепоглинаючу

Нависла темрява різний тюнінг

Його ніщо не може зупинити

Він вирішив, що зробить це

Пройду через це, і все

У своєму гріху він знається

Почав прощатися

Віддавши все своє лайно

Вимкнув його мобільний

Відказав своїй колишній дівчині

Сказав, що звільнення від планети, з якої він не може дочекатися

Він би це заперечив

Але він вже одного разу пробував

Але він не міг змусити ножа проткнути шкіру без плачу

Але цього разу у нього був безпомилковий план

Щоб розпуститися

Він ніколи не побачить своїх батьків і не знову до нього припадуть, і...

Він намагався розповісти їм речі, які вони не хочуть знати

Хоча їхні очі відкриті, він думає, що вони закриті

Коли його мати прокидається

Можливо, їй доведеться прибратися

Цей маленький безлад

У якого перетворився її хлопчик

Він намагався розповісти їм речі, які вони не хочуть знати

Хоча їхні очі відкриті, він думає, що вони закриті

Коли його мати прокидається

Можливо, їй доведеться прибратися

Цей маленький безлад

На що перетворився її хлопчик

Він сидить зовсім один у своїй кімнаті

Двері замкнені

Пістолет у руці

Спітнілий і тремтить

Він тепер не впевнений, чи він зможе пройти з цим

Намагається знайти спосіб мислення, коли він впевнений, що робив це

Він дивиться на постери на своїй стіні, які він мав з дитинства

Тепер чорне світло Led Zeppelin і один із Джима Моррісона

Він одягає

Його улюблена пісня

Слухає наполегливо і довго

І згадує деталі того, що пішло не так

Усі ті хардкорні шоу, на які він ходив у дитинстві

І я почуваюся такою самотньою

Все раптово не означає лайно

І всі гроші, витрачені його батьками на лікарів

Щоб спробувати зупинити хворобу

Але стало лише темніше

Думає про себе

Що б не було після цього

Має бути краще, ніж тут

Тому що це божевілля

Тож із цим він відрахував від десяти

І останнім подихом прошепотів

«До побачення і амінь».

Він намагався розповісти їм речі, які вони не хочуть знати

Хоча їхні очі відкриті, він думає, що вони закриті

Коли його мати прокидається

Можливо, їй доведеться прибратися

Цей маленький безлад

У якого перетворився її хлопчик

Він намагався розповісти їм речі, які вони не хочуть знати

Хоча їхні очі відкриті, він думає, що вони закриті

Коли його мати прокидається

Можливо, їй доведеться прибратися

Цей маленький безлад

На що перетворився її хлопчик

Він намагався розповісти їм речі, які вони не хочуть знати

Хоча їхні очі відкриті, він думає, що вони закриті

Коли його мати прокидається

Можливо, їй доведеться прибратися

Цей маленький безлад

в якого перетворився її хлопчик)