Hour of Death - Warhead

…years later: The day of his judgement is now certain.

The execution of a fellow inmate inflames his hate towards the prison and guards…

The sun rises, the light is warm and bright

Another inmate soon will lose his life

One more day, one more night, that’s all

For sure he’ll meet his murderers at dawn

Now they are here to kill another man

The Strap-down Team, I call them the hangmen

One cell is left forever and I know

It’s killing time on death row!

In my hour of death, I wish I’m not alone

You are doing wrong, this law is heresy

IN MY HOUR OF DEATH, I WISH I’M HERE NO MORE

IT’S MY ONLY HOPE;

THAT’S WHAT I’M FIGHTING FOR

The sun goes down, his last night has begun

He has to say good-bye to wife and son

He had hope, the pardon on his mind

But the governor he never signs

There’s still a light that shines across the yard

Working men, playing all their part

The death house awaits the ceremony

Who is next?

It could be me!

In my hour of death, I wish I’m not alone…

Is there hope?

Is there life?

Or will I follow him into the night?

…rejected and killed… no,… not me!!!

Red light, glowing sky at dawn

Right now he fights the fight that can’t be won

They’re taking time, they’re doing their duty

The job is done responsibly

Minutes, days, lifes are passing by Another inmate, now, has lost his life

When prisoners mourn and one man had to go It was killing time on death row!

In my hour of death, I wish I’m not alone…

…роками потому: день його суду тепер визначений.

Страта одного ув’язненого розпалює його ненависть до в’язниці та охоронців…

Сонце сходить, світло тепле й яскраве

Ще один ув'язнений незабаром загине

Ще один день, ще одна ніч, і все

Напевно, він зустрінеться зі своїми вбивцями на світанку

Тепер вони тут, щоб убити іншу людину

Команда стрибків, я називаю їх шибениками

Одна клітинка залишена назавжди, і я знаю

Це вбиває час у камері смертників!

У свою смертьну годину я бажаю бути не самотнім

Ви робите неправильно, цей закон єресь

У МОЮ СМЕРТНУ ГОДИНУ Я БАЖАЮ, МЕНЕ БІЛЬШЕ НЕ ТУТ

ЦЕ МОЯ ЄДИНА НАДІЯ;

ЗА ЦЕ Я БОРЮСЯ

Сонце заходить, його остання ніч почалася

Він мусить попрощатися з дружиною та сином

У нього була надія, прощення на думці

Але губернатор він ніколи не підписує

У дворі все ще світить світло

Трудящі, які грають всю свою роль

Будинок смерті чекає церемонії

Хто наступний?

Це можу бути я!

У свою годину смерті я хотів би бути не самотнім…

Чи є надія?

Чи є життя?

Або я піду за ним до ночі?

…відкинули і вбили… ні,… не мене!!!

Червоне світло, сяюче небо на світанку

Зараз він веде бій, який неможливо виграти

Вони шукають час, вони виконують свій обов’язок

Робота виконується відповідально

Хвилини, дні, життя проходять повз Ще один ув’язнений зараз помер

Коли в’язні сумують, а одна людина повинна була піти, це вбивало час у камері смертників!

У свою годину смерті я хотів би бути не самотнім…