Sometimes - Wardrum

Sometimes it’s not me, it’s just a vague fear

And a bleeding doubt that haunts me

It takes me over, gets me all out of control

That’s when I give it all

And still I face the wall of your defenses

Sometimes I’m willing, to drift and wander

In the shadow of this feeling

Right out of balance, like a kite without a tail

If it could only avail

When all attempts do fail to break the fences

But all my hopes are trains

On condemnation’s rails

Steaming through the pain

I only seem to feign but never heal

Tried so hard in vain

Failed time and time again but now I feel

This is the final call

It won’t be easy to start a new life

Burying past times, burning bridges

Against the icy winds of sorrow and dismay

It won’t be easy but this is the only way

I have to deal with this

Now all my hopes are trains

On condemnation’s rails

Steaming through the pain

I only seem to feign but never heal

Tried so hard in vain

Failed time and time again but now I feel

This is the final call

Іноді це не я, це просто невиразний страх

І кровоточивий сумнів, який переслідує мене

Це захоплює мене, виводить мене з-під контролю

Тоді я віддаю все це

І все одно я стою перед стіною твого захисту

Іноді я хотів дрейфувати й блукати

У тіні цього почуття

Прямо з рівноваги, як повітряний змій без хвоста

Якби це тільки було корисним

Коли всі спроби не вдалися зламати паркани

Але всі мої сподівання – це потяги

На рейках осуду

Пропарюючись через біль

Здається, я лише прикидаюся, але ніколи не лікуюся

Марно так старався

Знов і знову терпів невдачу, але тепер я відчуваю

Це останній дзвінок

Почати нове життя буде нелегко

Хований минулі часи, палаючи мости

Проти крижаних вітрів смутку й жаху

Це буде не просто, але це єдиний шлях

Я му розібратися з цим

Тепер усі мої сподівання – це потяги

На рейках осуду

Пропарюючись через біль

Здається, я лише прикидаюся, але ніколи не лікуюся

Марно так старався

Знов і знову терпів невдачу, але тепер я відчуваю

Це останній дзвінок