Interlude: Suhaib William - Waqas

Sincerity is the constants effort to limit the contradictions between our good

and our evil

But sometimes that gets blurred and maybe what’s evil isn’t evil

And maybe what appears to be good isn’t good

It’s crazy, when I first became Muslim

Half the time I was called William

And half the time I was called Suhaib

Until now, when I go home, my family still calls me William

I think that’s emblematic of the contradictions that all of us struggle with

Whether at school, whether at work, whether our friends, right

We always feel like we got one foot in the sink and foot in this Dunya

Щирість — це постійне намагання обмежити протиріччя між нашим добром

і наше зло

Але іноді це розмивається, і, можливо, те, що є злом, не є злом

І, можливо, те, що здається добрим, не є хорошим

Це божевілля, коли я вперше став мусульманином

Половину часу мене звали Вільям

І половину часу мене звали Сухайб

Досі, коли я йду додому, моя родина все ще називає мене Вільямом

Я думаю, що це символізує протиріччя, з якими ми всі боремося

Чи то в школі, чи то на роботі, чи то наші друзі, правильно

Нам завжди здається, що ми одною ногою в раковині, а ногою в цій Дуні