Silen - Walking Dead On Broadway

The masses assemble

And they’re scenting feast

Their panic-sharpened eyes are out for my head

I am their prey, I am left to the mercy of hellhounds

Multiple minded beast

Out of my rest

I was dragged into their fierce company

The psyches of hydra have been released unto me

Now

The archaic sleep of the righteous has fallen awake

Bare and naked, they’re gloating over me as my limbs have begun to shake

I would wish I was not born

To have remained asleep before the blinding of dawn

As I enter the world with its faces

I feel I am forlorn

Dreaming back before the plunge down into this

Hell is not beyond, this shame means what it is

Pull me away from the gaze of the human countenance

Of these heads and faces, of their bileful haunting presence

Save me from the dread of the disgusting human countenance

Of these heads and faces, of their abhorred violent presence

The demon’s laughter drips with scorn

You fear not to die, you regret to be born

Children of fugacity

You don’t fear to die

You regret to be born

Batter their faces, so they leave me alone

Batter their faces, so they leave me alone

You don’t fear to die

You regret to be born

Silen appears on the face of the other

Sardonicly to glance at me, remember the torture

Chased through the woods of my alienation

To not see myself in the mirror of alteration

Sore is my soul, mourning finitude

Dreaming back to prenatal solitude

Маси збираються

І вони пахнуть святом

Їхні загострені панікою очі дивляться на мою голову

Я їхня здобич, я залишений на милість пекельних гончих

Багатодушний звір

З мого відпочинку

Мене затягнули в їхню люту компанію

Психіка гідри була відпущена мені

Тепер

Архаїчний сон праведників прокинувся

Голі й оголені, вони злорадствують наді мною, коли мої кінцівки почали тремтіти

Я б хотів, щоб я не народився

Щоб спати до сліпучого світанку

Коли я вступаю у світ з його обличчями

Я відчуваю, що занедбаний

Мріяти назад, перш ніж зануритися в це

Пекло не за межами, цей сором означає, що він є

Відтягни мене від погляду людського обличчя

Про ці голови й обличчя, про їхню жовчну переслідуючу присутність

Збережи мене від страху перед огидним людським обличчям

Про ці голови й обличчя, про їхню огидну насильницьку присутність

Сміх демона заливається глузуванням

Ти боїшся не померти, ти шкодуєш про те, що народився

Діти швидкості

Ви не боїтеся померти

Ви шкодуєте про те, що народилися

Бийте їм обличчя, щоб вони залишили мене в спокої

Бийте їм обличчя, щоб вони залишили мене в спокої

Ви не боїтеся померти

Ви шкодуєте про те, що народилися

На обличчі іншого з’являється Silen

З сардонією подивившись на мене, згадайте тортури

Прогнав через ліс мого відчуження

Щоб не бачити себе у дзеркалі перетворення

Болить моя душа, скорботна кінцевість

Повернення до пологової самотності