Mob Justice - Vulvodynia

The stench of rubber and burning flesh

Has anointed us as our own successors

We take justice into our own hands

Even if it means burning us alive

Mass hysteria fills the air

As the victims are dragged

To the centre of the town

Feeding off each others hate

Destined to your fate

Mob justice ensues as a result

Of our shitty lives

We’ll take our city back

One murder at a time

Boxes of matches and tyre in hand

Liberate all!

Summary execution!

Torture carried out by man!

Force a tyre filled with petrol

Around his chest and arms

Set him alight and scorch his soul

Empty eyes await a most painful death

Rubber drips to the floor

As skin melts to the bone

To the bone!!!

Cameras out all eyes on the victim

Let’s all cheer as we burn him to death

Hear the screams as the life leaves his eyes

Burn the scum!

Undo his sin!

As the smoke clears to reveal a scene of horror

Ashes and bones!

In the wake of hatred we are ultimately oblivious

In the wake of hatred we are ultimately oblivious

Сморід гуми й паленого м’яса

Помазав нас як наших власних наступників

Ми беремо правосуддя в свої руки

Навіть якщо це означатиме спалити нас заживо

Масова істерика наповнює повітря

Оскільки жертви тягнуть

До центру міста

Живляться ненавистю один одного

Приречений на твою долю

У результаті настає правосуддя

Нашого лайного життя

Ми повернемо наше місто

По одному вбивству

Коробки із сірниками та шинами в руках

Звільніть усіх!

Підсумкове виконання!

Катування, здійснені чоловіком!

Примусово втягніть шину, наповнену бензином

Навколо його грудей і рук

Запали його і обпали йому душу

Порожні очі чекають найболючішої смерті

Гума капає на підлогу

Коли шкіра тане до кісток

До кісток!!!

Камери висвітлюють усі очі на жертву

Давайте всі підбадьоримось, коли спалимо його до смерті

Почуйте крики, коли життя покидає його очі

Спаліть покидьки!

Скасуйте його гріх!

Коли дим розходиться, відкриється сцена жаху

Попіл і кістки!

На хвилі ненависті ми зрештою забуваємо

На хвилі ненависті ми зрештою забуваємо