Уроки истории - Все стволы

Мое сознанье истерично плачет,

Я вспоминаю ваши старания

Стену китайскую воздвигнуть подальше,

Обрекая весь мир на страдания.

Не допустить, чтобы кто-то прорвался,

Всех непохожих за черту оседлости,

Всех умных туда, откуда никто не возвращался

Тех и других обвиняя в неверности

Тех и других обвиняя в неверности

И вы пытались как можно быстрее

Поставить мост и укрепить оборону,

Засов пудовый повесить на двери

И не пускать никого на свою сторону

Все это было, знаю кто-то помнит,

Хотя наверное большинство позабыло,

Иначе почему так в горле сохнет,

Когда я вижу на экране кретинов.

Они хотят продолженья банкета:

Кого-то снова погрузят в теплушки,

Кого-то снова ожидает стенка,

Я не верю, что от этого будет лучше

Не верю, что от этого будет лучше

Моя свідомість істерично плаче,

Я згадую ваші старання

Стіну китайську спорудити подалі,

Прирікаючи весь світ на страждання.

Не допустити, щоб хтось прорвався,

Всіх несхожих за рису осілості,

Усіх розумних туди, звідки ніхто не повертався

Тих та інших звинувачуючи в невірності

Тих та інших звинувачуючи в невірності

І ви намагалися якнайшвидше

Поставити міст і зміцнити оборону,

Засув пудовий повісити на двері

І не пускати нікого на свій бік

Все це було, знаю хтось пам'ятає,

Хоча напевно більшість забула,

Інакше чому так у горлі сохне,

Коли я бачу на екрані кретинів.

Вони хочуть продовження бенкету:

Когось знову занурять у теплушки,

Когось знову чекає стіна,

Я не вірю, що від цього буде краще

Не вірю, що від цього буде краще