Dei Daude Steig Av Grav - Vreid

Så grå var ingen vår vel før

Som våren I år

Det er som om sjølve ljoset blør

Av hemmelege sår

Sola skinner, men I vinterblåst

Den kuldsker også den

Ein likkvit flekk av sjelefrost

Har merka land og menn

Det isnar over skog og myr

Grått ligg land og hav

Det er som med kvar dag som gryr

Dei daude steig av grav

Ja, det er våren frå I fjor

Som spøkar, går igjen

Bleik, blodig og dødningsflor

Ja, det er atter den

Dei møter oss så bitter kjent

Den vårens bleika drag

Dei stirar på oss ufråvendt

Kvar ny og bitter dag

Det mørknar kveld, det grånar gry

Så bleikt og utan smil

Det er som kvar dag på ny

Den niande april

Ein vår som ingen sumar fekk

Skal frelaus gå igjen

Som gjenferd bakom ord og blikk

Hjå alle norske menn

Men denne bleike gjenferdsvår

Står brennande I knopp

Med arr ved arr, med sår ved sår

Som dagleg spring opp

Hald ut, hald ut, blir alder trøytt

La bak kvart knoppet arr

Vår framtid bruse sumarheit

Frå hjartas offerkar

Til dagen kjem, timen slår

Er kvar dags doven kvil,

Kvar dag du feig og motlaus går,

Ein niande april

Раніше жодна сіра не була такою весняною

Як весна цього року

Наче саме світло кровоточить

Про таємні рани

Сонце світить, але взимку вітер

Це також засмічує його

Біла пляма душевного морозу

Має позначені землі і чоловіків

Над лісами та болотами крижано

Сіра земля і море

Ніби кожен день світає

Померлі встали з могили

Так, це весна минулого року

Як жарти, іди знову

Бліда, кривава і смертельна флора

Так, це знову

Вони зустрічають нас так гірко знайомі

Бліді риси весни

Вони дивляться на нас безперервно

Кожен новий і гіркий день

Вночі темно, на світанку сіро

Такий блідий і без посмішки

Знову як кожного дня

Дев'ятого квітня

Весна, якої не було літо

Треба знову вийти на волю

Як привид за словами і поглядами

Всім норвезьким чоловікам

Але ця бліда примарна весна

Стоїть горить В бутоні

Шрам за шрамом, з раною за раною

Як щоденна весна

Витримай, витримай, вік втомиться

Залиште після себе чверть шраму

Наше майбутнє – спекотне літо

З жертовних судин серця

Поки не настане день, б'є година

Чи кожен день лінивий відпочинок,

Кожен день ти ходиш боягузливим і знеохоченим,

Дев'ятого квітня