At the Brook - Vreid

It was like the mountains had shifted

The paths had crossed

Trees had become stones

The forest filled with rocks

No stars are burning

The heaven pouring of rain

The skies came against me

North had turned south

I had lost my way

The further I walked

The longer I had gone

The birds flew against me

In this circle

I continued to walk

The wind was howling

The earth felt like clay

The shadows were everywhere

Night never turned into day

In the haze

A mild voice suddenly whispered

A luring trickling sound so near

With the blink of an eye the fog faded

A paradise in front of me appeared

At the brook I trembled and kneeled

It waved me to join it

Into the silent streams

I closed my eyes

And fulfilled my dream

The moutains echoed my screams

Це було наче гори зрушилися

Шляхи перетнулися

Дерева стали камінням

Ліс, заповнений скелями

Жодна зоря не горить

Небесний дощ

Небеса виступили проти мене

Північ повернув на південь

Я заблукав

Чим далі я йшов

Чим довше я йшов

Птахи летіли проти мене

У цьому колі

Я продовжував ходити

Вітер завивав

Земля відчувалася як глина

Тіні були всюди

Ніч ніколи не переходила в день

У серпанку

Раптом прошепотів м’який голос

Звабливий струмуючий звук так близько

З кліпом ока туман розвіявся

Переді мною виник рай

Біля струмка я тремтів і став на коліна

Мене спонукало приєднатися

В тихі потоки

Я закрив очі

І здійснив свою мрію

Гори вторили моїм крикам