Есенин - Вперше Чую

По снегам ли зимой иль по хляби осенней

Возвращался домой от Сергея Есенин

Посмотреть бы в глаза да хоть успеть улыбнуться

Он из тех кто всегда обещают вернуться

Сиплым голосом в микрофон

Поют вороны песни звонкие

В этом городе испокон

Снег с листовками

Мы из тех кто не дорожили

Медалями далями

Дружно жили прекрасно жили

При Сталине

На маршрутных такси за безропотным солнцем

Возвращался один от Володи Высоцкий

Новоспетый солдат как потомственный воин

Он из тех кто всегда теребил беспокоил

Бледным фоном на силуэт

Самой вечности

Тех кто не верил что он поэт

До беспечности

Неба дали к земле прижали

Акацией

Тот которого отпевали

Всей нацией

По стихам ли зимой иль по хляби осенней

Возвращался домой на разбитых коленях

Здесь никто не у дел здесь забьют сапогами,

А я просто сидел упиваясь слогами

В здешнем климате не приходят

Слетаются

Кто-то скажет что был влюблен

Не считается

Время в счет мой обратный отсчет

Начинается с ударом часов

— щелк —

Здравствуйте чудо я к вам так долго шел

Опять не навсегда вопросы на ответы

Взрослеют города стареют дети

Попробуйте взглянуть сквозь роковые тучи

Ты выбрал верный путь хоть и не лучший

Снова вечность в цвет янтаря

Да успеем ли

Что ж выходит мы снова зря

Ветер сеяли

Бури нет, но простыл и след

Сожаления

Ложь взаправду ветреность

Во спасение

По снігах чи взимку чи по осінньому хлібу.

Повертався додому від Сергія Єсенін

Подивитися би в очі так хоч встигнути посміхнутися

Він з тих хто завжди обіцяють повернутися

Сиплим голосом у мікрофон

Співають ворони пісні дзвінкі

У цьому місті споконвіку

Сніг з листівками

Ми з тих хто не дорожили

Медалями далі

Дружно жили чудово жили

За Сталіна

На маршрутних таксі за безглуздим сонцем

Повертався один від Володи Висоцький

Новоспіваний солдат як потомствений воїн

Він з тих хто завжди смикав турбував

Блідим фоном на силует

Самої вічності

Тих хто не вірив що він поет

До безпеки

Небо дали до землі притиснули

Акацією

Той якого відспівували

усією нацією

По віршах чи взимку або по осінньому хлібу.

Повертався додому на розбитих колінах

Тут ніхто не у справ тут заб'ють чоботами,

А я просто сидів упиваючись складами

У тутешньому кліматі не приходять

Злітаються

Хтось скаже, що був закоханий

Не враховується

Час у рахунок мій зворотний відлік

Починається з ударом годин

—клацання—

Привіт диво я до вас так довго йшов

Знову не назавжди питання на відповіді

Дорослі міста старіють діти

Спробуйте глянути крізь фатальні хмари

Ти вибрав вірний шлях хоч і не кращий

Знову вічність у колір бурштину

Так встигнемо

Що ж виходить ми знову дарма

Вітер сіяли

Бурі немає, але простил і слід

Жаль

Брехня легковажність

Порятунок