Aube - Vova

Posé sur un toit d’Paname

Et je guette l’aube depuis le parapet

J'évalue le poids d’mon âme

Hors du temps comme si je savais pas rapper

J’vis dans le noir comme une proie sans lumière

Le ventre vide devant croissant lunaire

KKK quand les croix s’allumèrent

J’revois l’histoire, ouais, mon gars ça m'énerve

Ah ouais…

Longue est la nuit, courte est la vie

Ah ouais…

J’pense à l’avenir que quand il arrive

J’m'éloigne de ceux qui te définissent au teint

J’deviens nostalgique de mes 17 ans

Et je vois les lumières de la ville s'éteindre

La liste de mes proches partis qui s'étend

Rayon d’soleil qui me sort de mes songes

Trop énervé

Juste un message

J’confonds nuit et jour

Ouais le jour me nuit

Tu m’as tendu ta joue… maintenant je m’ennuie

J’fais le tour de la Terre

J’fais le tour de la Terre

J’fais le tour de la Terre

Pour que l’aube ne s’arrête jamais

6 heures du mat' non on va pas s’taire

Même à deux de tens' on cause

À l’aube j’attrape le ghetto blaster comme le travailleur qui prend son poste

Et quand les défis deviennent joie

Je me sens comme sur la banquise: libre

Entre fin de nuit, début de jour

Je ne suis qu’un écrivain qui s’livre

Là c’est trop tôt faut pas m’demander l’heure

SDF assis sur deux matelas

On leur reproche juste de montrer leur vie

Lueur traverse cellule de Mandela

J’perds le réseau alors lance des signes

J’guette l’horizon, j’vois que l’aube se dessine

C’qu’on est habiles lorsque l’on se désire

Mais pourtant c’est sans mobile que l’on se décime

Vie n’est qu’série d'épisodes

Regarde le vide et puis saute

Le regard des autres est puissant

Tu veux devenir l'épicentre

T’es dans les rapides, ça va vite, tu joues les pilotes

C’est pas toujours nous, dans la vie, qui manipulons

Il t’faut les épaules pour atteindre l'épilogue

Et je l’emmènerai au pôle pour passer des nuits plus longues

J’fais le tour de la Terre

J’fais le tour de la Terre

J’fais le tour de la Terre

Pour que l’aube ne s’arrête jamais

Je ne sais plus quand c’est, je démarre à la seconde

J’veux plus me mettre en scène, j’veux que la menace tombe

Marcher dans le désert, les mains dans le veston

La nuit porte conseil, je lui pose des questions

J’cherche le sommeil quand il m’a déjà quitté

Comme le soleil, la lune m’a déjà guidé

Morphée m’regarde, me dit «Toi déjà qui t’es ?»

C’est normal, vue ma dette, j’me demande: l’ai-je acquitté?

L’heure où dans ma tête se battent trop d’idées

Mon cerveau rappelle un soldat au D Day

J’pense à ceux qui n’ont pas d’assiette c’tin-ma au p’tit déj'

Et à tous les Muslims en détresse au Tibet

Avant qu’le réveil sonne, la nuit j'écris mes sonnets

Lorsque le ciel est sombre, moi je quitte la maisonnée

J’ai gardé mon allure pour atteindre le sommet

Mais aujourd’hui, c’est la Lune qui attendra le soleil

J’fais le tour de la Terre

J’fais le tour de la Terre

J’fais le tour de la Terre

Pour que l’aube ne s’arrête jamais

Розміщений на даху Парижа

А я дивлюся на світанок з парапету

Я оцінюю вагу своєї душі

Поза часом, як я не можу читати реп

Я живу в темряві, як здобич без світла

Порожній живіт перед півмісяцем

ККК коли засвітилися хрести

Я знову бачу історію, так, мій хлопчику, це мене дратує

О так…

Довга ніч, коротке життя

О так…

Я думаю лише про майбутнє, коли воно настає

Я дистанціююся від тих, хто визначає вас за кольором обличчя

Я відчуваю ностальгію за своїми 17 роками

І я бачу, як гаснуть вогні міста

Список моїх коханих розтягується

Промінь сонця, що виводить мене з моїх мрій

занадто розлючений

Просто повідомлення

Я плутаю ніч і день

Так, день приносить мені ніч

Ти підставив мені свою щоку... тепер мені нудно

Я йду навколо Землі

Я йду навколо Землі

Я йду навколо Землі

Щоб світанок ніколи не зупинявся

6 ранку, ні, ми не збираємося закриватися

Навіть на два з десятків говоримо

На світанку я спіймаю підривника гетто, як робітника, який забирає свою роботу

І коли виклики стають радістю

Я почуваюся як на крижині: вільний

Між пізньою ніччю, раннім днем

Я просто письменник, який потурає

Ще занадто рано, не питайте мене про час

бездомні сидять на двох матрацах

Їх просто звинувачують у показі свого життя

Гліммер проходить крізь камеру Мандели

Я втрачаю мережу, а потім запускаю знаки

Спостерігаю за обрієм, бачу, що світає

Які ми розумні, коли хочемо одне одного

Але ми знищені без причини

Життя - це лише серія епізодів

Подивіться в порожнечу, а потім стрибніть

Погляд інших сильний

Ти хочеш бути епіцентром

Ви в порогах, це швидко, ви граєте в пілотів

Не завжди ми в житті маніпулюємо

Щоб дійти до епілогу, потрібні плечі

А я відведу її до стовпа, щоб довше ночувала

Я йду навколо Землі

Я йду навколо Землі

Я йду навколо Землі

Щоб світанок ніколи не зупинявся

Я не знаю, коли це, я починаю з другого

Я більше не хочу виходити на сцену, я хочу, щоб загроза впала

Гуляти в пустелі з руками в куртці

Ніч приносить поради, я задаю їй питання

Я шукаю сну, коли він уже покинув мене

Як сонце, місяць мене вже повів

Морфей дивиться на мене і каже: "Хто ти вже?"

Це нормально, враховуючи мій борг, я задаюся питанням: чи я його сплатив?

Час, коли в моїй голові бореться занадто багато ідей

Мій мозок нагадує солдата в День D

Я думаю про тих, хто не їсть тарілки c'tin-ma за сніданком

І всім мусульманам, які опинилися в скруті в Тибеті

До дзвінка будильника, вночі я пишу свої сонети

Коли небо темне, я йду з дому

Я тримав свій темп, щоб досягти вершини

Але сьогодні місяць дочекається сонця

Я йду навколо Землі

Я йду навколо Землі

Я йду навколо Землі

Щоб світанок ніколи не зупинявся