Frisium - Vonnegut

Saviors sold their rotten souls

To the gods of paper faces

What am I to do now

Where am I to go

Path of desperation

To a mighty woe

Frisium, fighting herds of time

Proud get vain, a hive of hypocrites

Your hide your shameless grins

Darkest times, walls crawl up to the skies

To mute a dying child' scream

Since when is love a crime

Since when is life so worthless

I damn you all

Protectors from above

A cult of monstrous greed

Am I to end what I once commenced?

And will I ever break this vicious circle?

Not of you, non at all

Not of me, slays my kin

Спасителі продали свої гнилі душі

До богів паперових облич

Що мені тепер робити

Куди мені піти

Шлях відчаю

До великого горя

Фрізіум, бойові стада часу

Гордий стає марнославним, вулик лицемірів

Ти приховай свої безсоромні усмішки

Найтемніші часи, стіни повзуть до небес

Щоб заглушити крик вмираючої дитини

Відколи кохання це злочин

Відколи життя таке нікчемне

Я вас усіх прокляв

Захисники зверху

Культ жахливої ​​жадібності

Я повинен закінчити те, що я колись розпочав?

І чи розірву я колись це порочне коло?

Не з вашого боку, зовсім не з ваго боку

Не від мене, вбиває мого родича