Стая - Волк

Затравили, обложили, на стрекозах понеслись

Сколько братьев загубили, под корягой хоронись

Схорониться бы до только, не в крови у нас скулить

Жил как есть и умер волком, чтобы стаю оградить

А смерть летела по пятам, свинцовым рем

Шептали в ухо облака: ложись укроем,

Но не познать тебе уже щенячью радость

Бежать по краю в никуда — все что осталось

По периметру, по взглядам, серой тенью, как чумной

По убийственным разрядам, уводя их за собой

Без оглядки перед смертью, с хриплой пеною у рта

Рвали когти злую землю, мчали лапы в никуда

А смерть летела по пятам, свинцовым рем

Шептали в ухо облака: ложись укроем,

Но не познать тебе уже щенячью радость

Бежать по краю в никуда — все что осталось

А флажки мелькают быстро, не флажки уж так трепье

Вот опять раздался выстрел, это снова про нее

Про нее подругу слабых, волчью смерть, пиши пропал

Не залижет время раны, пошатнулся и упал

А смерть летела по пятам, свинцовым рем

Шептали в ухо облака: ложись укроем,

Но не познать тебе уже щенячью радость

Бежать по краю в никуда — все что осталось

Зацькували, обклали, на стрекозах помчали

Скільки братів занапастили, під корчом ховайся

Сховатись би до тільки, не в крові у нас скиглити

Жив як є і помер вовком, щоб зграю обгородити

А смерть летіла по п'ятах, свинцевим рем

Шепотіли в вухо хмари: лягай укроєм,

Але не пізнати тобі вже щенячу радість

Бігти по краю в нікуди — все, що залишилося

По периметру, по поглядах, сірою тінню, як чумний

За вбивчими розрядами, відводячи їх засобою

Без оглядки перед смертю, з хриплою піною у рту

Рвали пазурі злу землю, мчали лапи в нікуди.

А смерть летіла по п'ятах, свинцевим рем

Шепотіли в вухо хмари: лягай укроєм,

Але не пізнати тобі вже щенячу радість

Бігти по краю в нікуди — все, що залишилося

А прапорці мелькають швидко, не прапорці вже так треп'я

Ось знову пролунав постріл, це знову про неї

Про неї подругу слабких, вовчу смерть, пиши пропав

Не залиже час рани, похитнувся і впав

А смерть летіла по п'ятах, свинцевим рем

Шепотіли в вухо хмари: лягай укроєм,

Але не пізнати тобі вже щенячу радість

Бігти по краю в нікуди — все, що залишилося