Ванечка - Volchok

Небо так грузно,

Я вижу его пузо

И могу пощекотать его

Корочкой арбуза.

Это лето закончилось ровно в июне.

Есть травка - колокольчик

И есть бабушка Дуня!

Как трудно лежать в отцовской шинели

И видеть как каждая ночь

Чуть-чуть, но длиннее

Или выйти за калитку, наступить на лягушку

И просто крикнуть другу, подняв одну руку:

"Ванечка садись,

Посидим.... "

Может быть затянем одну на двоих,

До новой метели,

Нам ждать две недели

У нас с тобой одно на двоих

деревянное солнце

Прибито к нашим спинам,

Наши юные качели

Готовы к побегу

Перенесут нас за дикое поле.

Но больше не греет деревянное солнце

"Ванечка прижмись".

«Ванечка не спи».

Наши юные качели

Перенесут нас за дикое поле.

Небо так важке,

Я бачу його пузо

І можу щекотати його

Корочкою кавуна.

Це літо закінчилося рівно у червні.

Є трава - дзвіночок

І є бабуся Дуня!

Як важко лежати в батьківській шинелі

І бачити як щоночі

Трохи, але довше

Або вийти за хвіртку, наступити на жабу

І просто крикнути другові, піднявши одну руку:

"Ванечка сідай,

Посидимо.

Може бути затягнемо одну на двох,

До нової хуртовини,

Нам чекати два тижні

У нас із тобою одне на двох

дерев'яне сонце

Прибито до наших спин,

Наші юні гойдалки

Готові до втечі

Перенесуть нас за дике поле.

Але більше не гріє дерев'яне сонце

"Ванечка притисніть".

«Ванечка не спи».

Наші юні гойдалки

Перенесуть нас за дике поле.