Sommer - Vogelfrey

Bleiern liegen im Innern mir

Der rastlos zehrend Würmer vier

Im Düsterkleid der jungen Nacht

Das Tor zum Herz kein Strahl bewacht

Ungewissheit umwindet erstickend

Angst fraß sich so tief in die Brust

Legte Eier und Panik entschlüpfte

Zweifel flüstert von Tränen und Lust

Oh ich spüre ihr Nagen und Wühlen

Nahmen gefräßig der Seele die Sicht

Verschlingen gierig mein Denken und Fühlen

Entziehen trinkend dem Opfer das Licht meinem Selbst

Das Gewürm verdichtet sich kreischend

Nach Schmerzensglut nun mein Inn‘res gefriert

Im Zwielicht gräbt es in Schatten und Schemen

Vergangenheit körperlos an Gestalt verliert

Oh ach könnt ich es fassen, erwürgen

Die Krallen brechen die mich martern und pfählen

Doch trägt dies Wesen des Nebels Gewand

Überwintert hinter Lügen die Zeit mich zu quälen

Mir bleibt bloß Warten ob das Licht mich erhört

Bewegungslos in diesen fleischlichen Mauern

Viel zu lang von falscher Hoffnung beschwor‘n

Muss ich den Sommer überdauern

Mir ist kalt

Свинцева брехня всередині мене

Неспокійно пожирають черв'яків чотири

У мороці молодої ночі

Ворота до серця не охороняються промінням

Невизначеність задушує

Страх з’їв так глибоко в моїх грудях

Відкладені яйця і паніка втекла

Сумніви шепочуть сльози й хіть

О, я відчуваю, як вони гризуть і копають

Вони жадібно відібрали зір душі

Жадібно пожирай мої думки і почуття

Випиваючи світло себе з жертви

Черв’як згущується, кричить

Після жару болю в мене замерзає нутро

У сутінках копається в тіні й тіні

минуле безтілесне втрачає форму

О, я можу це схопити, задушити

Зламайте кігті, що мучать, і проколіть мене

Але ця істота з туману носить шати

Зими позаду настав час мучити мене

Мені залишається тільки чекати, якщо світло мене почує

Нерухомий у цих плотських стінах

Занадто довго викликаний помилковою надією

Чи треба пережити літо?

Мені холодно