Düsterpflicht - Vogelfrey

Blick in des Feindes Breigesicht halt ihm den blanken Spiegel vor

Will einseh‘n er den Irrtum nicht der Spiegel fährt von Ohr zu Ohr

Und ist er noch kein Breigesicht wird er‘s sobald die Klinge trifft

Da splittert laut die Knochenschicht schreib‘s in sein Hirn in roter Schrift

Freunde reißt die Axt empor Grimmetaten jeder schwor

Dulde feiges Zaudern nicht blickt auch der Tod euch ins Gesicht

Schlitzt die Wänste brecht‘s Genick verliert euch ganz im Kriegsgeschick

Wenn der Feind im Blut ertrinkt die Seele in den Himmel springt

Wenn mein Weg von Leichen gespickt

Hab ich genug hinfort geschickt

Der Tod ist uns‘re Düsterpflicht

Brüder fürchtet Schmerzen nicht

Bis im nächsten Sonnenschein

Vom Feinde wird nichts übrig sein

Es naht mein letzter Kampfesschrei ein Pfeil ihn aus der Kehle trieb

Ich nutz‘ den letzten Atemzug für einen letzten Schädelhieb

Nun sollt ich frei sein tanz um‘s Feuer fern von Krieges Ungeheuer

Treib auf Fluten flieg im Winde dennoch niemals Ruhe finde

Fern der Welt im Nebelstaub Kampfeslust die Sinne raubt

Kann nicht bleiben Ruf der Schlacht zurück zieht mich der Blutgier Macht

Verdammt zieh ich mit meinen Recken neuen Ruhm und Tod erwecken

Der Tod ist uns‘re Düsterpflicht

Brüder fürchtet Schmerzen nicht

Bis im nächsten Sonnenschein

Vom Feinde wird nichts übrig sein

Der Tod ist uns‘re Düsterpflicht

Brüder fürchtet Schmerzen nicht

Bis im nächsten Sonnenschein

Vom Feinde wird nichts übrig sein

Подивіться в м’яке обличчя ворога, піднесіть до нього порожнє дзеркало

Якщо він не хоче бачити помилку, дзеркало рухається від вуха до вуха

А якщо він ще не каша, то буде, як тільки лезо вдарить

Потім кістковий шар розколовся, напишіть це в його мозку червоними літерами

Друзі підтягують сокиру Грімметс всі лаялися

Не терпи боягузливих коливань, навіть смерть дивиться тобі в обличчя

Розріжте собі живіт і зламайте шию і повністю загубите себе в долі війни

Коли ворог тоне в крові, душа стрибає на небо

Коли мій шлях усіяний трупами

Чи достатньо я надіслав відтепер

Смерть – наш темний обов’язок

Брати бояться не болю

До зустрічі на наступному сонці

Від ворога нічого не залишиться

Мій останній бойовий клич наближається, коли стріла вибиває його з горла

Я використовую останній подих для останнього удару черепом

Тепер я мав би вільно танцювати біля багаття далеко від чудовиськ війни

Дрейф на припливах літає на вітрі, але не знаходить спокою

Далеко від світу в туманному пилу жага до бою обкрадає почуття

Не можу залишитися Call of battle відвертає кровожадну силу, що притягує мене

Проклятий, я йду зі своїми воїнами, щоб пробудити нову славу і смерть

Смерть – наш темний обов’язок

Брати бояться не болю

До зустрічі на наступному сонці

Від ворога нічого не залишиться

Смерть – наш темний обов’язок

Брати бояться не болю

До зустрічі на наступному сонці

Від ворога нічого не залишиться