Амстердам -

Я не помню, где я, но я рядом с тобой,

Остальное — фигня.

Даже айпода звук наполняет луну,

Я у каменных рук.

Пой обо мне, Амстердам, голосом истины.

Я никому никогда…

А после мы напьёмся текилы, лайм и улетай,

Которую жизнь мы живём овертайм?

Мы напьёмся текилы, будем умирать,

И как малые дети, друг другу шептать:

«Я так люблю тебя».

Я роняю себя на цветной силуэт однотонного дня

Мифы Comme des Garcone опьяняют луну.

Или это мой сон?

Пой обо мне, Амстердам, голосом истины.

Я никому никогда…

А после мы напьёмся текилы, лайм и улетай,

Ведь которую жизнь мы живём овертайм?

Мы напьёмся текилы, будем умирать,

И как малые дети, друг другу шептать:

«Я так люблю тебя

Я не пам'ятаю, де я, але я поруч з тобою,

Решта - фігня.

Навіть айпода звук наповнює місяць,

Я у кам'яних рук.

Співай про мене, Амстердаме, голосом істини.

Я нікому ніколи…

А після ми нап'ємося текіли, лайм і улітай,

Яке життя ми живемо овертайм?

Ми нап'ємося текіли, помиратимемо,

І як малі діти, один одному шепотіти:

"Я так люблю тебе".

Я кидаю себе на кольоровий силует однотонного дня

Міфи Comme des Garcone випивають місяць.

Чи це мій сон?

Співай про мене, Амстердаме, голосом істини.

Я нікому ніколи…

А після ми нап'ємося текіли, лайм і улітай,

Адже яке життя ми живемо овертайм?

Ми нап'ємося текіли, помиратимемо,

І як малі діти, один одному шепотіти:

"Я так люблю тебе