Frankenstein - Vixen

Jest północ, burza za oknem

Półmrok zasłania dwie twarze okropne

Przepite oczy czerwone jak pochodnie

Zmęczone, jakby zbyt dużo widziały

Biały fartuch i czerwone plamy

Barwy jakby był 11 listopada

Tynk odrapany odchodzi od ściany

I człowiek.

którego nikt juz nie kocha ma

Swój projekt i mózg filozofa

Zadanie z którego się za chuj nie wycofa

Wielki zamek, z okrągłą wieżą

W piwnicy podziemia, rozmawia z nim echo

Daleko ludzie, co od dawna nie wierzą

Jego irytacja wciąż rośnie jak drzewo

On tworzy swe arydzieło

Nie zastanawia się co go natchnęło

Już, przestał sprzątać tu, #smród i brud

Zaszywa martwe ciało, potem ostrzy nóż

Wokół głowy lata mu kilka much

Co jakiś czas odgania je gwałtowny ruch

Ręki, nie śpi po nocach #jeah jebana obsesja

…jebana obsesja, jeah jebana obsesja

Na dworze ruszył się wiatr nie mały

Co buja z łatwością wielkimi brzozami

A niebo wygląda jakby Bóg się obraził

Zaraz porazi nas tu piorunami chyba

Nawet nie wiem jak to coś się nazywa

Ale właśnie otworzyło oczy- ożywa

Ten cały organizm, widzę jak wstaje

I płacze ten co ożywił olbrzyma

A mój strach definiuje PO-twora

To mój strach GO zaatakuje #Obrona

Na nic wiara i starania DOKtora

Jak wygram ze strachem nic mnie nie pokona

Nic mnie nie pokona

Nic mnie nie pokona

Nic mnie nie pokona

Nic nas nie pokona!

Powstań

Kiedy dwa razy klasne (clap clap)

Podnieś ręce

Kiedy dwa razy klasne (clap clap)

I skacz skacz skacz skacz

Skacz skacz skacz skacz skacz # Franken-steeein!

Alive.

It’s alive.

It’s ALIIIIVE!

Nic nas nie pokona

Nic nas nie pokona

Nic nas nie pokona

Nic nas nie pokona…

Опівночі, за вікном гроза

Напівтемрява ховає два страшні обличчя

П'яні очі червоні, як смолоскипи

Втомлені, ніби забагато побачили

Білий фартух і червоні плями

Кольори, наче 11 листопада

Обшарпана штукатурка відшаровується від стіни

І чоловік.

якого вже ніхто не любить

Ваш проект і мозок філософа

Завдання, від якого він не відмовиться

Великий замок з круглою вежею

У підвалі метро з ним розмовляє луна

Далекі люди, які давно не вірили

Його роздратування все ще росте, як дерево

Він створює свій шедевр

Йому не цікаво, що його надихнуло

Вже, він перестав тут прибирати, #сморід і бруд

Він зашиває мертве тіло, потім гострить ніж

Навколо його голови літає кілька мух

Час від часу їх відганяє бурхливий рух

Руки, я ночами не сплю #так, одержимість

...одержимість, так, одержимість

Надворі дув сильний вітер

Який легко розгойдує величезні берези

А небо виглядає так, ніби Бог ображений

Він ось-ось вразить нас тут блискавками

Я навіть не знаю, як ця річ називається

Але тільки розплющило очі – оживає

Весь цей організм, я бачу, він вирівнявся

І плаче той, хто ожив велетня

І мій страх визначає ПО-істоту

Я боюся, що GO атакує #Defense

Віра і зусилля лікаря марні

Якщо я переможу страхом, ніщо мене не переможе

Ніщо мене не переможе

Ніщо мене не переможе

Ніщо мене не переможе

Ніщо нас не переможе!

Вставай

Коли я займаюся двічі (хлоп, хлоп)

Підніміть руки

Коли я займаюся двічі (хлоп, хлоп)

І стриб стриб стриб стриб

Стрибок стрибок стрибок стрибок #Franken-steeein!

Живий.

Воно живе.

Це ALIIIIVE!

Ніщо нас не переможе

Ніщо нас не переможе

Ніщо нас не переможе

Ніщо нас не переможе...