Countess Bathory - Vital Remains

Welcoming the virgins fair, to live a noble life

In the castle known to all — the Count’s internal wife

She invites the peasants with endless lavish foods

But, when evening spreads it wings, she rapes them of their blood

Countess Bathory

Countess Bathory

All day long the virgins sit and feast on endless meals

The Countless laughs and sips her wine — her skin doth crack and peel

But when nighttime fills the air one must pay the price

The Countess takes her midnight bath with blood that once gave life

Countess Bathory

Countess Bathory

Living in her self styled Hell, the Countess dressed in black

Life’s so distant — death’s so near — no blood to fury time back

The castle walls are closing in, she’s crippled now with age

Welcomes death with open arms — the reaper turns the page

Countess Bathory

Countess Bathory

Зустрічати дів справедливо, щоб жити благородним життям

У відомому замку — внутрішня дружина графа

Вона запрошує селян нескінченними розкішними стравами

Але коли вечір розправляє крила, вона зґвалтує їх кров’ю

графиня Баторі

графиня Баторі

Цілий день незаймані сидять і ласують нескінченними стравами

Безліч сміється і потягує своє вино — її шкіра тріскається й лущиться

Але коли ніч наповнює повітря, треба платити ціну

Графиня приймає опівнічну ванну з кров’ю, яка колись дала життя

графиня Баторі

графиня Баторі

Живучи в самозваному пеклі, графиня одягалася в чорне

Життя таке далеке — смерть так близька — немає крові до лють назад

Стіни замку змикаються, вона покалічена тепер від віку

Вітає смерть з розпростертими обіймами — жнець перегортає сторінку

графиня Баторі

графиня Баторі